3 жовтня

1925 – Цього дня на посаду завідуючого Бердичівським історичним музеєм призначено науковця та дослідника Тодоса Миколайовича Мовчанівського.

Саме Тодос Мовчанівський підготував ґрунтовну наукову довідку про історико-культурну цінність будівель бердичівського кармелітського монастиря, переконав окружний виконавчий комітет передати їх для музею.

Окрвиконком погодився з його пропозиціями і прийняв рішення “…монастир Босих Кармелітів зі всією територією, костьолом, помешканнями та майном лічити підлягаючими рішучій охороні збоку окружної інспектури наросвіти”.

1925 – Рішенням Бердичівської міськрайонної міліції у місті створено інститут нічних двірників – заклад, метою якого було навчання міліцейського складу охороні нічного спокою мешканців Бердичева від злочинних угрупувань та банд.

До інституту набрали навчальну команду міліціонерів кількістю 15 осіб. Але за декілька місяців інститут закрили як такий, що себе не виправдав.

1967 – У жовтні постановою Ради Міністрів УРСР колишній монастир Босих Кармелітів зареєстровано як пам’ятку архітектури. Згодом на стіні монастиря з’явилась і табличка з відповідним інформаційним написом.

До відновлювальних робіт приступили фахівці Київської міжобласної спеціальної науково-реставраційної виробничої майстерні Держбуду УРСР. Але коштів на проведення всіх необхідних робіт у повному об’ємі не вистачало. Тому під час проведення цих робіт допускалися численні порушення: територія кляштору та прилегла територія в археологічному плані не вивчалися, більшу частину залишків поховальних комплексів було знищено та вивезено на смітник.

1991 – У Бердичеві помер Петро Сидорович Яцюк (1930-1991) – редактор міськрайонної газети “Радянський шлях” (нині “Земля Бердичівська”).

Петро Сидорович Яцюк народився в багатодітній сім’ї в селі Мала Татарнівка (нині Малосілка). Свій трудовий шлях розпочав вчителем початкової школи. Потім його обрали секретарем Бердичівського райкому комсомолу, а згодом Петро Сидорович обійняв посаду другого секретаря райкому партії по ідеологічній роботі, на якій він пропрацював 20 років.

Його знали і цінували як керівники колгоспів, радгоспів, підприємств району, так і рядові селяни механізатори, тваринники, бо вникав в їх виробничі і особисті проблеми.

У 1983 році П.С. Яцюк очолив міськрайонну газету “Радянський шлях” (нині “Земля Бердичівська”). За його керівництва редакція отримала нове просторе приміщення. У газеті стали з’являтися гостросюжетні публікації, плюралізм думок і гласність. Вийшла серія статей, об’єднаних рубрикою “Біль пам’яті” про голодомори та сталінські репресії.

Газета активно включилась й у відродження української мови, культури, національних традицій і свят. За ініціативи Петра Сидоровича Яцюка було засновано дискусійний клуб “Незалежність”. Але все це далося нелегкою ціною. Його серце не витримало…

2010 – До Бердичева з робочим візитом завітав керуючий Житомирською єпархією Високопреосвященнійший Гурій, Архієпископ Житомирський та Новоград-Волинський.

Владика ознайомився з ходом будівництва у Бердичеві нового храму в честь ікони Матері Божої “Цілителька”, який споруджується на території Центральної міської лікарні (освячення наріжного каменя на місці будівництва храму відбулось 17 квітня цього ж року). Високопреосвященнійший Гурій провів обряд освячення хрестів, що мають прикрашати купол нової церкви.

Меценатом будівництва храму в честь ікони Матері Божої “Цілителька” став бердичівський підприємець Олександр Ревега.