29 липня

1986 – Наприкінці липня у видавництві “Радянський письменник” побачив світ роман бердичівського письменника Михайла Степанюка “Накувала зозуля…”. Тираж книги становив 65 тисяч примірників, що було звичним явищем на той час.

У своєму романі “Накувала зозуля…” письменник Михайло Степанюк звернувся до матеріалу, який досить рідко зустрічається в літературі. Предмет його зображення – життя залізничників на одній із рядових станцій, яких багато в нашій країні. Автор охоплює у творі чималий відтинок часу – від останнього року війни по сьогодні. І ця рядова станція – Бердичів, хоча напряму в романі про це не вказується. У романі місто має назву Лісогірськ, але уважний читач відразу впізнає риси нашого міста, а під назвою Козаче – сусідній Козятин. На сторінках читач зустріне і село Великі Низгірці, де народились головні герої роману, і річку Гнилоп’ять.

Роман “Накувала зозуля…” – ще один крок на творчому шляху М. Степанюка, який свідчить про його письменницьку зрілість. Книга М. Степанюка швидко розійшлася межи читачами, мала схвальні відгуки, а тепер її можна відшукати хіба що в бібліотеках (“читану-перечитану”) чи у приватних книгозбірнях.

2002 – У Бердичеві на сороковому році життя помер Сергій Васильович Танадайчук (1963-2002) – талановитий художник-самородок, майстер народної творчості, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Сергій Танадайчук народився у селі Махаринці Козятинського району на Вінниччині, за своє коротке життя створив низку витинанок, видав близько 30 випусків книг із серії “Бердичівське народне мистецтво”, став організатором та головою клубу народної творчості “Сонце”.

Похований Сергій Танадайчук у Бердичеві на загальноміському кладовищі.