1919 – Міський театр “Експрес”, розташований по вулиці Карла Лібкнехта (попередня назва – вулиця Білопільська) та належав місцевому лікарю та підприємцю Давиду Шеренцісу, націоналізували. Театр отримав назву Перший Радянський театр.
Будинок, споруджений у 1908 році як закрите приміщення для ковзання на роликових ковзанах, у 1911 році Давидом Шеренцісом на власні кошти перебудував під міський театр для здачі в оренду заїжджим гастролерам. Саме у великому залі цього будинку з 18 по 24 листопада 1917 року проходив 2-й Надзвичайний з’їзд Південно-Західного фронту, в якому взяло участь 642 делегати. Шість днів стіни будинку були свідками гострої політичної боротьби щодо визнання Радянської влади на теренах колишньої Російської імперії.
Нині це Музично-драматичний театр на Європейській.
1938 – У Бердичеві проходять гастролі симфонічного оркестру Житомирської обласної державної філармонії.
1979 – У Бердичеві помер Анатолій Данилович Кирилов (1924-1979) – учасник Другої світової війни.
Анатолій Кирилов народився у селищі Червоний Прапор Раменського району Московської області. З 1943 року в лавах Червоної Армії, війну закінчив у стін Берліну. За бойові заслуги Анатолій Данилович Кирилов нагороджений трьома орденами Слави I-го, II-го та III-го ступенів. Соціальний престиж ордену Слави був настільки високий, що радянський уряд прирівняв кавалерів ордену Слави 3-х ступенів до почесних звань – Героя Радянського Союзу та Героя Соціалістичної Праці.
У 1947 році Анатолій Кирилов демобілізувався з лав Червоної Армії, проживав у Бердичеві, з 1948 по 1978 рр. працював токарем у механоскладальному цеху машинобудівного заводу “Прогрес”.
Похований Анатолій Кирилов у Бердичеві на загальноміському кладовищі.
2008 – В актовому залі міського педагогічного коледжу відбулась презентація книги “Голодна смерть на багатих землях”.
Упорядники книги – бердичівляни Петро Костюк та Валентина Муренко, фотографії Анатолія Горобчука. Книга містить спогади жителів Бердичівського району, які розповідають про Голодомор 1932-1933 рр.
На презентації книги були присутні настоятель греко-католицької парафії Бердичева отець Іван Цихуляк та голова громадського об’єднання “Житомирська ініціатива” Ірина Синявська, яка стала автором передмови та вирішила питання фінансування видання книги.
2013 – У селі Скаківка Бердичівського району на вхідних воротах до церкви Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова встановлено меморіальну дошку на вшанування пам’яті священномученика Аркадія (Остальського), який у серпні 2000 року Архієрейським собором РПЦ зарахований до лику святих Новомучеників Російських.
Меморіальна дошка містить іконописне зображення священномученика Аркадія Остальського з присвятним написом.
Ініціатором встановлення меморіальної дошки став голова Житомирського відділення благодійної організації “Фундація спадщини Терещенків” Леонід Погребний. На урочистому відкритті меморіальної дошки були присутніми священики Бердичівського округу УПЦ МП на чолі з настоятелем Свято-Миколаївського собору протоієреєм Віталієм Бойковим, представники Житомирської обласної громадської організації “Русское содружество”, Житомирського відділення благодійної організації “Фундація спадщини Терещенків”, історик і журналіст Ігор Александров, автор цілої низки публікацій про владику Аркадія, а також дослідники та краєзнавці, завдяки наполегливій праці яких виходить книга “Реабілітовані історією. Житомирська область”, громада Скаківки на чолі із сільським головою Борисом Шлапаком.
2021 – У мікрорайоні Червоної Гори відбулось урочисте освячення новозбудованого православного храму Успіння Божої Матері.
Звершив акт освячення Високопреосвященніший Никодим, митрополит Житомирський і Новоград-Волинський. Йому співслужив серед інших настоятель храму Успіння Божої Матері м. Бердичева протоієрей Роман Бойков та духовенство Бердичівського благочиння.
У Свято-Успенського храму в мікрорайоні Червона Гора – багаторічна історія будівництва, яке через певні обставини неодноразово призупинялося. Та справу довершив меценат – Андрій Васильович Біба. Саме завдяки його підтримці будівництво стало просуватися швидкими темпами і завершилося, храм повністю забезпечений необхідними для богослужінь начинням та літературою. А паломники Бердичева подарували новому храму ікону Казанської Божої Матері, яку привезли зі Свято-Миколаївської церкви с. Кулевча Одеської області.