Home Історія Цей день в історії 28 серпня

28 серпня

1876
0
SHARE

1759 – Цього дня в Бердичеві відбулось перепоховання Януша Тишкевича (1590-1649) – магната та політичного діяча Речі Посполитої, воєводи та генерального старости київського краю, фундатора кляштору Босих кармелітів у Бердичеві.

Тишкевич Януш (1590-1649), картина невідомого художника, XVII ст.

Януш Тишкевич помер 25 квітня 1649 року в містечку Ужендув Люблінського воєводства під час повернення з коронаційного сейму. Урочисте поховання Януша Тишкевича відбулось у костелі Отців Кармелітів Босих в Любліні. Але на прохання сестри небіжчика Христини з Тишкевичів Єльцової його прах повинні були перепоховати у Бердичівському кармелітанському монастирі після встановлення суспільного спокою в Україні.

І от ченці привезли забальзамоване тіло фундатора костелу Януша Тишкевича у Бердичів. В акті перепоховання взяв участь житомирський хорунжий Казимир Хоєцький, який виголосив урочисту промову в пам’ять фундатора. Тіло фундатора знаходить свій спочинок у нижній капличці (зараз ризниця) дольного храму костелу Босих Кармелітів, поряд зі склепами нащадків роду Тишкевичів.

Джерело: Ціборовська-Римарович І.О. Друкарня Бердичівського монастиря босих кармелітів: історія та видавнича діяльність. 1758–1844: [бібліографічна монографія]. – Київ, 2019. – с.32.


1917 – У Бердичеві на Лисій горі зібрався натовп солдат, які спочатку мітингували, а через деякий час за підтримки броньовика і під червоними прапорами рушили у місто до штабу Південно-Західного фронту.

1917_uzniki
“Бердичівська” група заарештованих генералів і офіцерів у числі інших заарештованих в період биховського заточення. “Бердичівська” група по номерам: 2. А.І. Денікін. 3. Г.М. Ванновський. 4. І.Г. Ерделі. 5. Е.Ф. Ельснер. 9. С.Л. Марков. 10. М.І. Орлов. 19. В.В. Клецанда. Осінь 1917 року.

У результаті солдатського виступу Оренбурзька козача сотня, що охороняла штаб, розбіглася. Навколо будинку Денікіна розставили вартових, а членів штабу заарештували. Серед заарештованих були, зокрема, начальник штабу С.Л. Марков, генерали І.Г. Ерделі, Г.М. Ванновський, В.А. Селівачов, Е.Ф. Ельснер, І.В. Павський, Сергієвський (двох останніх заарештували випадково), М.І. Орлов, поручик чеських військ В.В. Клєцанда (заарештований за поранення солдата) і штаб-ротмістр князь Кропоткін (комендант поїзда головнокомандувача).

Заарештованих відправили на гауптвахту на Лисій горі, де утримували майже місяць (т. зв. Бердичівське сидіння). Приводом для арешту стала телеграма, направлена Антоном Денікіним до Тимчасового уряду, в якій він висловив солідарність із генералом Лавром Георгійовичем Корніловим, що очолив заколот проти Тимчасового уряду.


1919 – Бердичів знаходиться під владою об’єднаних військ УНР та ЗУНР. Цього дня комендант міста Бердичева товариш Коник видав оголошення (мовою оригіналу – Оповіщенє) наступного змісту: “Наказую до трьох днів від дня проголошення усім урядам, аптекам, заводам, майстерням, ресторанам, лавкам і пр. вивісити всі написи виключно на украінській мові. Неповинуючих ся тому наказу покараю гривною повисоти 10 000 гривень або до 30 днів арешту”.


1920 – У відповідності до постанови 7-го Всеросійського з’їду Рад у Бердичеві, як і по всій країні, проведено перепис населення. Перепис поєднувався з сільськогосподарським переписом і коротким обліком промислових господарств. Це був перший (післяреволюційний) Всеросійський перепис, хоча Громадянська війна ще не закінчилась і значна територія нової країни була зайнята ворогом.

За цим переписом у Бердичеві проживало 41495 осіб.


1938 – З метою забезпечення учнів підручниками, шкільним приладдям та одягом у Бердичеві відкрився районний шкільний базар. Також до нового навчального року бердичівська друкарня виконала завдання з друкуванням підручників, серед яких, на замовлення нацменвидаву, також були надруковані підручники і єврейською мовою.


pam_jertvam_01
Обеліск на братській могилі військовополонених та мирних жителів, 2005 р.

1941 – Біля західної стіни кармелітського монастиря була вирита величезна яма, до якої німецькі карателі та поліцаї зганяли приречених людей, переважно євреїв, ставили на коліна і вбивали пострілом у потилицю. Прізвища страчених невідомі. Всього карателі цього дня розстріляли 960 військовополонених та мирних жителів міста Бердичева.

У 1944 році після звільнення Бердичева в пам’ять про загиблих на могилі встановили двометровий обеліск із сірого граніту з меморіальним написом.

Напис: “Тут поховано 960 осіб радянських громадян – жертв німецько-фашистського терору 1941-1943 pp.”.


1948 – На автошляху, що з’єднує Бердичів із селом Озадівка, стався вибух трофейного німецького танка. Танк знаходився поблизу лінії зв’язку, і цим вибухом телефонну лінію пошкодило, що привело до зупинки роботи телефонно-телеграфних зв’язків на селище Янушпіль (сучасний Іванопіль) та місто Любар.


pam_hrest_01
Хрест на відновлення собору Успіння Божої Матері, жовтень 2007 р.

1997 – У Бердичеві на свято Успіння Пресвятої Богородиці в Успенській православній церкві УПЦ КП за участю єпископа Житомирського і Овруцького Ізяслава та священиків Житомирської Свято-Михайлівської церкви відбулась Божественна літургія. Після літургії відбувся Хресний хід до місця зруйнованого у 1936 році собору Успіння Пресвятої Богородиці. На вказаному місці (у дворі меблевого магазину, вул. Косогірська, 2) встановили і освятили Хрест на відновлення колишнього храму.

Виготовили хрест працівники підприємства “Бердичівбудсервіс”, допомогли його встановити воїни військового підрозділу, яким командував підполковник Сергій Івлєв.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here