27 вересня

1917 – У Петрограді Тимчасовим урядом прийнято рішення цього дня бердичівську групу заарештованих генералів, яких звинуватили у заколоті проти уряду країни, переправити у в’язницю до міста Бихов Могильовської губернії.

З Лисої гори до вокзалу генерали йшли пішки під нечисленною охороною юнкерів. На всьому шляху їх супроводжував агресивно налаштований натовп солдатів, готовий у будь-яку хвилину влаштувати самосуд над заарештованими. Але на думку генерала А.І. Денікіна цього не сталося тільки завдяки рішучим діям начальника юнкерського караулу штабс-капітана В.Е. Бетлінга, що їх супроводжував. Пройти прямим шляхом до вокзалу заарештованим натовп не дозволив – повели кружним шляхом по головним вулицям Бердичева.

На залізничному вокзалі довго очікували на поїзд – натовп вимагав арештантський вагон, але його на станції не виявилось. Тоді подали товарний вагон, весь запаскуджений кінським послідом. Лише о 22-й годині поїзд з генералами рушив зі станції. Так закінчилось т. зв. Бердичівське сидіння заколотників.

1923 – У селі Тернівка Джулинського (нині Бершадського) району Вінницької області в селянській родині народився Степовий Іван Якович (1923-2010).

Із початком німецько-радянської війни Іван Степовий був призваний до лав Червоної Армії. Воював на Калінінському фронті, де отримав важке поранення. Згодом продовжив військову службу, Перемогу зустрів у Німеччині.

З 1960 року Іван Степовий проживав у Бердичеві, з 1973 року працював у Бердичівському міському виконавчому комітеті на посаді інспектора по організації добровільних народних дружин.

Іван Якович брав активну участь у роботі ветеранської організації Бердичева, входить до складу президії міської ради ветеранів. 26 жовтня 1999 року за участь у житті міста, велику військово-патріотичну роботу, розвиток зв’язків з різними органами самоорганізації населення, зокрема організація роботи народних дружин з 1975 по 1989 роки, та з нагоди 55-ї річниці визволення України від фашистських загарбників Степовому Івану Яковичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

1930 – Місцева влада, не дивлячись на заяви віруючих євреїв та прохання залишити бердичівську Хоральну синагогу в їх користуванні, цього дня направила до керівних органів УРСР клопотання про закриття Хоральної синагоги.

Згодом, після отримання дозволу та закриття синагоги, тут утворили клуб безбожників, який діяв до самого початку німецько-радянської війни.

1936 – У Бердичеві заарештовано директора Бердичівської бази шкірсировини Хаїма Шейнбліта. Заарештованого звинуватили в участі у контрреволюційній троцькістській організації, що нібито існувала в Бердичеві і яку “очолював” директор Першого Держшкірзаводу Абрам Меєрович Свірський (його заарештували ще у серпні того ж року). За цим арештом по місту прокотилась хвиля політичних репресій.

1998 – У Бердичеві відкрито третій за ліком храм Української Православної Церкви Київського Патріархату – Свято-Воскресінська церкву, що розмістилась у невеличкому орендованому приміщенні будинку №113 по вулиці Леніна (нині вулиця Житомирська). Опівдні тут зібралися православні віруючі мікрорайону М’ясокомбінату на перше Богослужіння.

На урочисту подію до прихожан нового храму завітали представники громади церкви Успіння Пресвятої Богородиці з її настоятелем ієреєм Василем Головчуком та церковним хором. Разом із настоятелем нового храму Олегом Порозінським вони відслужили першу Божественну Літургію.

2007 – В актовому залі райдержадміністрації пройшло пленарне засідання учасників міжнародної науково-краєзнавчої конференції “Бердичівська земля у плині часу”, присвяченої 150-річчю від дня народження уродженця Бердичівщини, класика англійської літератури Джозефа Конрада (Джозеф Теодор Конрад Коженьовський, 1857-1924). Перед присутніми виступили науковці, філологи, краєзнавці, які в своїх доповідях розкривали нові сторінки творчості видатного письменника, розповідали про невідомі сторінки його життя.

По результатам роботи міжнародної конференції побачив світ двотомний науковий збірник матеріалів “Бердичівська земля у плині часу” (головний редактор М.Ю. Костриця), виданий в Житомирі у видавництві М. Косенко.

2007 – У селі Терехове Бердичівського району на стіні будинку сільської загальноосвітньої школи урочисто відкрито меморіальну дошку, присвячену Джозефу Конраду (Джозеф Теодор Конрад Коженьовський, 1857-1924) – видатному англійському письменнику польського походження, який народився у Тереховому.

На відкритті меморіальної дошки крім представників влади були також присутні учасники міжнародної науково-краєзнавчої конференції “Бердичівська земля у плині часу”, присвяченої 150-річчю від дня народження класика англійської літератури.

Зняли покривало з меморіальної дошки голова Бердичівської райдержадміністрації Леонід Бакановський, голова районної ради Юрій Михальчук та президент Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині Микола Костриця.