1845 – У лютому цього року вийшов останній номер бердичівського календаря, які друкувала кармелітська друкарня при кляшторі Босих Кармелітів починаючи з 60-х років XVIII століття.
Бердичівські календарі отримали широку популярність серед жителів Волині. Вони розповсюджувалися на ярмарках і тижневих торгах, їх читачами були шляхтичі, урядовці і канцеляристи, духовенство, письменні міщани.
У той час календарі були найпоширенішим джерелом практичних і наукових знань про агротехніку, астрономію, медицину, ветеринарію, географію. У 70-х роках XVIII ст. у Бердичеві друкувалися календарі, що були вирахувані докторами філософії та професорами математики Краківського університету Франтішком Кшиштофом Лєбманном і Франтішком Матавським. Календарі виходили польською, згодом польською та російською мовами під різними назвами. Так, вони могли мати заголовки “Kalendarz polski y ruski”, “Kalendarz dla woiewództw Ruskich”, “Kalendarz gospodarski”, “Kalendarz astronomiczno-astrologiczny”, “Kalendarz gospodarski dla kraju Rossyjskiego” тощо. Календарі випускалися як настінні, так і у формі брошур.
Бердичівські календарі настільки були популярними в краї, що їх перекладали й друкували в інших містах. Так, у Харкові в 1797, 1799, 1808 та 1809 роках бердичівський календар “Месяцеслов на лето господне 1797…” чотири рази передруковувався в перекладі протоієрея А. Прокоповича.
1932 – В Україні проходить черговий етап адміністративно-територіальної реформи. Цього дня ЦВК СРСР затвердив постанову ІV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року про створення на території України п’яти областей, у тому числі Вінницької області. Згідно цієї постанови Бердичівська міська рада, до складу якої у відповідності до постанови ВУЦВК від 02.09.1930 року входили 36 сільських рад розформованого Бердичівського району, як місто обласного підпорядкування включена разом із селами до складу новоствореної Вінницької області.
У такому адміністративному статусі Бердичів існував до вересня 1937 року, коли Бердичів увійшов до складу новоствореної Житомирської області.
27 февраля 1918 года, после перехода Бердичева во власть сил УНР, в городе случился один из самых страшных еврейских погромов времён революции и гражданской войны. В самом центре города гайдамаками было схвачено и зарублено саблями множество (по слухам, до 70) бородатых пожилых людей, выходящих из синагоги… Об этом я не раз слышал от своего отца и его друзей. И дальше обычно звучала фраза – “А назавтра пришли немцы, и наступил порядок”…