Home Історія Цей день в історії 27 грудня

27 грудня

1124
0
SHARE

1900 – У Бердичеві народився Абрам Якович Каган (1900-1965) – єврейський радянський поет і прозаїк.

kagan_abram
Абрам Якович Каган
(1900-1965).

Велику увагу у своїй творчості Абрам Каган приділяв малій батьківщині – рідному Бердичеву, якому присвятив чимало сторінок в автобіографічному романі “Арн Ліберман” (1935), повісті “Біля річки Гнилоп’ятки” (1936). “Бердичівська” тематика знайшла відображення й на сторінках роману “Шолом-Алейхем”, який побачив світ на початку 60-х років.

Абрама Кагана заарештували у січні 1949 року за тими ж звинуваченнями, які приписувались іншим єврейським письменникам, та був засуджений на 15 років спец-таборів.

Реабілітований Абрам Каган 9 січня 1956 року. Помер 17 грудня 1965 року, похований у Києві на Байковому кладовищі.


1911 – Цього дня відбулось урочисте відкриття в Бердичеві нового міського театру, який отримав назву “Експрес”.

teatr_01
Вигляд колишнього міського театру “Експрес”
у рік свого 100-річного ювілею, 23 жовтня 2011 р.

Власником нового театру став бердичівський лікар та меценат Давид Мойсейович Шеренціс. Як писала в той час газета “Киевская мысль”, за отсутствием специального театрального здания, всякого рода спектакли устраивались в тесном и мало приспособленном зале городской управы. Новый театр построен для эксплуатации его д-ром Д.М. Шеренцисом. Театр вмещает до 1000 человек”.

Як бачимо, Давид Мойсейович зробив собі гарний подарунок на власний 50-річний ювілей, адже він народився 27 грудня 1861 року.

Цей театр має цікаву та тривалу історію: у травні 1919 року театр “Експрес” націоналізували і він отримав нову назву – Перший радянський театр. З 1959 по 1995 рр. у приміщенні знаходився міський, з 1996 по 2013 рік – районний Будинок культури. Після цього міська влада провела реконструкцію будівлі з метою повернення їй початкового призначення – з січня 2018 року тут розмістився “Міський музично-драматичний театр на Європейській”.


1921 – У місті Петрозаводськ (Карелія, Росія) народилась Євсеєва Клавдія Іванівна (1921-2012) – учасниця Другої світової війни, ветеран праці.

evseeva_01
Євсеєва Клавдія Іванівна
(1921-2012).

Клавдія Іванівна у січні 1944 року в складі 117-ї гвардійської стрілецької дивізії брала участь у звільненні Бердичева від німецьких загарбників. По закінченні війни проживала у Бердичеві, працювала медсестрою у військових частинах, у міському дитячому садку №4.

За участь у бойових діях Другої світової війни Клавдія Євсеєва нагороджена двома бойовими орденами, серед яких орден Вітчизняної війни 1-го ст., та 12 медалями, серед яких “За звільнення Праги”, “За взяття Берліну”, “За бойові заслуги”.

Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради народних депутатів №779 від 24 грудня 1998 року враховуючи особисті мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 року, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників Клавдії Іванівні Євсеєвій присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Померла Клавдія Євсеєва 22 березня 2012 року, похована у Бердичеві на загальноміському кладовищі, у новому військовому секторі.


1928 – У Бердичеві закінчено капітальний ремонт міського зимового театру. Комісія у складі інженера міського благоустрою Г.П. Ротенберга, представника міськради Шейдемана, представника від Окрініса І. Заверухи, адміністратора міського театру А. Рудмана, начальника пожежної команди В. Айзенберга, представника від Сантехради Ковальського у присутності виконавця робіт інженера Галкіна визнала виконаний ремонт задовільним, закінченим і прийнятим.

Приміщення театру знову почало експлуатуватись за призначенням.


1957 – У Бердичеві підвели підсумки конкурсу на кращу картину, вишивання, скульптуру, нарис тощо, проведеного з нагоди 40-річчя утворення Радянської України.

На конкурс представлені твори митців-любителів, які зображають вождя Жовтневої революції Леніна, розповідають про щасливе життя радянського народу, змальовують картини природи.

Одним із переможців конкурсу став художник-аматор Григорій Положевець з картиною “Ленін виголошує промову на Красній площі” (диплом I ступеня і грошова премія). З прозових творів найбільш вдалим визнано нарис письменника-початківця Михайла Степанюка про новаторів виробництва.

Ці перемоги стали одними з перших у житті знаних нині бердичівлян – майстрів пензля та пера.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here