26 березня

1879 – У Бердичеві народилась Любов Михайлівна (Мойсеївна) Горовиць-Власова (1879-1941) – видатна вчена, професор-мікробіолог.

Любові Горовиць-Власовій належить багато наукових праць із мікробіології. Зокрема, у 1933 році вийшло друком ґрунтовне дослідження “Визначення бактерій”.

У Горовиць-Власової був не лише талант вченого, вона також любила літературу, в якій успішно пробувала свої сили: вона стала автором відомої у колі студентства та науковців поеми “Бактеріада”, в якій вона в жартівливих і дещо пишномовних рядках, як і належить в урочистій поемі-оді, виклала короткий конспект з курсу мікробіології і драматичну історію цієї науки.

Померла Любов Горовиць-Власова 19 січня 1941 року у Ленінграді. Похована у Ленінграді (нині Санкт-Петербург) на Волковському кладовищі.

1919 – Війська Симона Петлюри здійснили другу спробу повернути собі Бердичів, зайнятий більшовицькими військами під командуванням Миколи Щорса: зранку 1-й та 3-й полки січових стрільців все ж таки захопили Лису гору і залізничну станцію.

Проте більшовики надавали велике значення Бердичеву – стягнули з боку Житомира і Козятина резерви та змусили січовиків відступити. Значну допомогу їм надали озброєні місцеві робітничі дружини на чолі з більшовиками. Штаб робітничої дружини знаходився у будинку Російсько-Французького банку на розі вулиці Житомирської та площі Соборної (будинок не зберігся), тут же знаходився склад зброї дружини. У вирішальний момент робітничі дружини вдарили в тил січовим стрільцям, обстрілюючи їх із вікон та дахів будинків (згодом робітнича дружина шкіряного заводу Шленкера у повному складі влилась у ряди щорсівців).

Стрільці змушені були відступити у села Лісова Слобідка та Демчин.

1924 – У місті створено Бердичівський окружний архів. Метою діяльності архіву є збір матеріалів про діяльність державних органів влади з метою подальшого використання в наукових, політичних і практичних цілях.

1973 – У Радянському Союзі Комуністична партія проводила обмін партійних квитків членів партії у зв’язку з введенням квитка нової форми.

Такий обмін розпочався і на машинобудівному заводі “Прогрес” – цього дня партійні квитки нової форми отримали кращі комуністи заводу. Такої честі були удостоєні Герой Соціалістичної Праці бригадир формувальників ливарного цеху №17 Костянтин Ворона, кавалер ордену Леніна формувальник ливарного цеху №1 Петро Ляшенко, директор заводу Олексій Шабельник, секретар парткому Микола Рогов та інші.

1997 – У приміщенні по вулиці Свердлова, 44 (нині вулиця Вінницька), відкрився магазин-салон “Фокус”, філіал мережі фотосалонів “Kodak”.

Магазин надавав послуги з друку фотографій та продажу супутніх фототоварів – фотоапаратів, фотоплівки, фотопаперу, фотоальбомів та рамок для фотографій.

2002 – З 26 по 28 березня у спортзалі машинобудівного заводу “Прогрес” відбувся міжобласний турнір із міні-футболу серед юнаків 1992 року народження, присвячений 10-річчю створення ДЮСШ міста Бердичева.

У турнірі, окрім господарів, взяли участь команди з міст Києва, Житомира та Вінниці.

2004 – Цього дня останній вертоліт МІ-24 першої вертолітної ескадрильї на лафеті покинув військову частину А-2128 (колишня в/ч 18365, 513 ОВП), яка базувалась на аеродромі поряд із селом Радянське (нині Романівка) Бердичівського району. Залишки льотного складу військової частини зняли з харчового забезпечення.

Так закінчився шлях авіаційної частини, яка була сформована у 1979 році та базувалась на аеродромі поряд із Радянським. Останню крапку в біографії вертолітників поставили у серпні 2009 року, коли житлове містечко та комплекс споруд колишнього аеродрому передали на баланс сільської ради.

2018 – У приміщенні молодіжного центру “М-Формація” (Бердичівська центральна міська бібліотека, вул. Вінницька, 10) відбулась презентація нового історико-краєзнавчого видання під назвою “Мій Бердичів в історичних нарисах”. Автор видання – місцевий краєзнавець Анатолій Горобчук.

Книга містить низку історико-краєзнавчих нарисів, у яких розкриваються окремі теми багатогранної та цікавої історії міста Бердичева.

Видання має свою особливість – загальний зміст розміщено одночасно у двох медійних просторах: власне у звичному, паперовому, вигляді, а також в електронному – в мережі Інтернет. Читач, перегортаючи сторінки книги, за допомогою смартфону може одночасно зануритись у світ додаткової інформації, яку спеціально розміщено на веб-сайті “Мій Бердичів” (http://berdychiv.in.ua/). У цьому допоможе QR-код на початку кожного нарису.