Home Історія Цей день в історії 25 листопада

25 листопада

353
0
SHARE

1862 – У Бердичеві помер передостанній (до його закриття у 1866 році) настоятель монастиря Босих Кармелітів ксьондз Г. Шатковський. Його наступником став отець Салезій Мартусевич.


mendele_mos_01
Менделе Мойхер-Сфорім
(1835-1917).

1917 – В Одесі помер Менделе Мойхер-Сфорім (ідиш מענדעלע מוכר ספרים — “Менделе-Книгоноша”, справжнє ім’я — Шолом-Яаков (Шолем-Янкев) Бройде, згідно з паспортом — Соломон Мойсейович Абрамович) – єврейський письменник, який вважається засновником сучасної світської літератури на мові ідиш, класиком літератури на ідиш та на івриті.

Менделе Мойхер-Сфорім народився 21 грудня 1835 року в містечку Копиль, нині Мінської області Білорусі в родині казенного рабина.

З 1858 по 1869 рік Менделе Мойхер-Сфорім проживав у Бердичеві. Саме тут з’явились його відомі твори на ідиш “Дос клейне менчеле” (“Маленька людина”), “Ді таксе, одер Ді банде штот ба алей тойвес” (“Такса, або Банда міських благодійників”), в яких письменник вперше в єврейській літературі створив рельєфний опис природи, розкрив психологічний світ героїв і створив узагальнений образ єврейського містечка з символічною назвою Глупськ, в якому читачі відразу впізнавали Бердичів.

Похований Менделе Мойхер-Сфорім в Одесі. На гранітній стелі, яку встановили на могилі письменника, написано: “Еврейский писатель, прозаик и критик, мастер разных жанров, замечательный учитель и романтик (1835-1917)”.


1994 – У місті Павловськ (підпорядкований міськраді С.-Петербургу, РФ) помер Володимир Григорович Зак – відомий радянський шахіст, шаховий тренер і літератор, кандидат у майстри спорту СРСР, Заслужений тренер СРСР.

Володимир Зак народився 25 лютого 1913 року в Бердичеві в єврейській родині. З дитинства захопився грою у шахи, у 1938 році здобув звання кандидата у майстри спорту з шахів.

У повоєнний час Володимир Зак працював шаховим тренером у Ленінградському палаці піонерів. У числі його вихованців – чемпіон світу Борис Спаський, віце-чемпіон Віктор Корчной, переможці першостей світу серед юнаків Валерій Салов, Європи серед юнаків Олександр Кочієв, чемпіонка СРСР Лариса Вольперт. Загалом тренер виховав 20 майстрів спорту СРСР.

Внесок, який Володимир Григорович зробив у розвиток дитячих шахів у Ленінграді, в успіхи ленінградської шахової школи, в утвердження її авторитету, — неоцінимий, а конкретних результатів його діяльності вистачило б на багатьох шахових педагогів та тренерів. Нині у Бердичеві проводяться шахові турніри пам’яті Заслуженого тренера СРСР Володимира Зака, перший із яких відбувся 18 вересня 2011 року.


orkestr_01
Народного аматорського духового оркестру ВАТ “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес”, 2005 р.

2005 – У приміщенні міського Палацу культури відбувся ювілейний вечір під назвою “Чарівні мотиви”, присвячений 35-річчю Народного аматорського духового оркестру ВАТ “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес”.

Оркестр-ювіляр під керівництвом диригента Анатолія Тетьоркіна виконав 17 композицій, у концерті взяли також участь колеги по сцені та шанувальники творчості цього колективу.

Духовий оркестр при машинобудівному заводі “Прогрес” було створено у 1947 році. Та це була лише перша спроба створення такого колективу, оскільки проіснував оркестр лише з десяток років. Більш вдало спробу прогресівці повторили у 1970 році, коли створили новий духовий оркестр з невеликого колективу з 12 музикантів, якими керували спочатку В.Г. Бондарчук, потім Б.С. Векслер. З 1992 року й донині цим колективом керує заслужений працівник культури України Анатолій Тетьоркін.


linchik
Григорій Антонович Лінчик.

2008 – За багаторічну сумлінну працю на благо територіальної громади, вміле керівництво промисловим підприємством, сприяння впровадженню новітніх технологій та модернізації виробництва, високий професіоналізм та з нагоди 60-річчя голові правління ВАТ “Бердичівська фабрика одежі” (нині ПАТ “Бердичівська фабрика одягу”) Григорію Антоновичу Лінчику рішенням Бердичівської міської ради №555 від 25.11.2008 р. присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Подання на ім’я Бердичівського міського голови надали трудовий колектив та профспілкова організація товариства.

Григорій Лінчик більш як 30 років присвятив Бердичівській швейній фабриці. У непрості роки перебудови в Україні Григорій Антонович, обіймаючи керівні посади, зумів зберегти колектив і підприємство, вивів його у розряд кращих підприємств легкої промисловості України.


2016_11_25_012016 – Напередодні Дня вшанування пам’яті жертв голодоморів 25 листопада 2016 року о 15.30 год. у Бердичеві на перехресті вулиць Козацької (колишня Володарського) і Чуднівської відбулось відкриття й освячення пам’ятника жертвам голодомору. Ініціатором і меценатом створення цього пам’ятника став приватний підприємець Анатолій Кашпірук, автор проекту – дизайнер Сергій Слободянюк.

Місце розташування пам’ятника обрали не випадково. Це невеличка територія біля річки на перехресті вулиць Чуднівської, Козацької (колишня Володарського) і Бистрицької (колишня Войкова). Це в’їзд у місто з різних напрямків. А тому ця місцевість у подальшому має стати храмом духовності, пам’яті та скорботи за невинно замореними до голодної смерті людьми.

2016_11_25_16В основі композиції пам’ятника – символічне поєднання двох гранітних плит, на яких викарбувані наступні написи: “Померлим голодною смертю на багатих українських землях” та “Пам’яті жертв геноциду українського народу 1932–1933 років”. Центральним елементом композиції виступає фігура жінки на тлі згорьованої України, яка зображена на чорному граніті. Затуливши обличчя, вона оплакує невинно померлих від голоду. У проекті пам’ятника допущено неточність – представлена символічна карта України відображає сучасний її стан, оскільки в роки голодомору 1932-1933 рр. до складу Української СРР не входили Західна Україна, частина Бессарабії та АР Крим.

Цей пам’ятник має нагадувати всім про трагічні долі земляків та мільйонів людей.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here