Home Історія Цей день в історії 25 липня

25 липня

349
0
SHARE

1831 – У Бердичеві в православному Свято-Миколаївському храмі велика єврейська родина купців Рубінштейнів прийняла православ’я. Всього було охрещено 35 членів родини Рубінштейнів, починаючи з діда – купця Рувена Рубінштейна з Житомира.

Портрет Рубінштейна роботи Іллі Репіна (1881).

Родину Рубінштейнів охрестили у декілька етапів протягом листопада 1830 – серпня 1831 року. У тому числі цього дня – 25 липня відбувся обряд хрещення Абрама, сина Григорія і Калерії Рубінштейнів, нареченого Антонієм. Саме під цим іменем світ і знає Антона Рубінштейна (1829-1894) – видатного російського музиканта, композитора, піаніста, диригента, музичного педагога, засновника першої російської консерваторії у Петербурзі.

На той час перехід до православ’я представників інших конфесій був не надто поширеним явищем, тому таке масове вихрешення “іновірців” місцева духовна влада сприйняла  з великим схваленням.

Григорій Рубінштейн був родом із Бердичева, замолоду займався орендою землі в Бессарабській області. Його дружина Калерія Христофорівна (уроджена Левенштейн) — музикант, походила з прусської Сілезії. Після акту хрещення на Рубінштейнів перестали розповсюджуватись закони так званої смуги осілості, і незабаром вони оселились у Москві (1832), де Григорій Романович Рубінштейн відкрив невелику фабрику.


1923 – У Бердичеві відкрилась літографія.

Літографія – техніка гравюри, коли фарба під тиском переноситься з плоскої друкарської форми на папір. При застосуванні літографії на кам’яній або металевій пластині створюється візерунок за допомогою олії, смальцю або гуміарабіка. Жирні місця не змочуються фарбою і стають тлом. У Бердичеві літографія використовувалась для друку текстів і зображень на папері або іншому матеріалі.


Марія Едуардівна Мончинська.

1939 – У селищі Гришківці Бердичівського району в робітничій родині народилась Марія Едуардівна Мончинська.

Марія Едуардівна все трудове життя присвятила праці в комунальних підприємствах Бердичева – майстром лісництва, агрономом Бердичівської контори благоустрою, майстром ділянки зеленого будівництва Житомирського РСУ зеленого будівництва, а з 1991 року очолювала новостворене мале підприємство “Озеленювач”.

За роки її праці та керівництва благоустроєм Бердичів перетворився на зелене квітуче місто, яке мало значні площі лісових насаджень як на центральних вулицях, так і на окраїнах.

За вагомий внесок у вирішенні розвитку житлово-комунального господарства, благоустрою та озелененню міста та враховуючи клопотання відділу житлово-комунального господарства, рішенням виконкому Бердичівської міської ради №227 від 27 березня 2002 року директору комунального підприємства “Озеленювач” Марії Едуардівні Мончинській присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.


Державний казначейський білет СРСР номіналом 1 карбованець зразка 1938 року. Лицьова сторона. Шахтар (гірняк).

1942 – Цей день став останнім днем офіційного обігу радянських грошових знаків в окупованому німецькими військами Бердичеві. З цього дня не обмінені та не здані до обміну радянські банкноти втратили свою вартісну суму та знялися з обігу.

Постанову про заміну грошових знаків радянського зразка на нові банкноти прийняло керівництво Рейхскомісаріату Україна. Так, грошові банкноти номіналом 5 та 10 рублів замінювались на нові купюри номіналом відповідно 5 та 10 карбованців Рейхскомісаріату Україна. Усі інші грошові знаки замінювались у безготівковому вигляді – після того, як громадянин здавав деяку суму, йому видавали квитанцію, яка засвідчувала про відкритий банківський вклад на цю ж суму.

10 карбованців Рейхскомісаріату Україна зразка 1942 року. Лицьова сторона. Селянка.

Емітентом став Центральний емісійний банк Рейхскомісаріату Україна, який 1 липня цього ж року випустив в обіг нові грошові знаки — рейхкарбованці (1 карбованець прирівнювався до 1 рубля, 10 карбованців — до 1 райхсмарки) номіналом в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 карбованців (на усіх стоїть дата емісії “10 березня 1942”). Поруч — текст німецькою мовою і орел зі свастикою. На зворотній стороні — написи, продубльовані на німецькій і українській мовах, у тому числі і така: “фальшування грошевих знаків карається тяжкою тюрмою”. Усі банкноти друкували в Берліні на високоякісному папері із водяними знаками.

Після “обміну” в Україні залишилися в обігу: карбованці, радянські грошові знаки номіналом в 1 і 3 рублі, радянська розмінна монета номіналами 10 копійок і вище, окупаційні райхсмарки і монети в 1, 2, 5, 10, 50 пфенігів, а також 1, 2 та 5 марок. При цьому карбованці були в обігу виключно на території Рейхскомісаріату Україна і ніде більше.


1988 – Цього дня відбувся перший заїзд до санаторію-профілакторію “Діброва”, побудованого машинобудівним заводом “Прогрес” для своїх працівників.

Санаторій розмістився у лісовому масиві біля села Кустин Бердичівського району. На момент відкриття тут працювали три лікарі та дев’ять медсестер. У їх розпорядженні найновіша медична апаратура, якої на цей час поки що не було й в міських медичних закладах. Зокрема, вона сприяла усуненню болей неврологічного походження: остеохондрозів, радикулітів, невралгії. Санаторій мав великий вибір лікувальних ванн: хвойних, морських, солевих, перлинних та інших.

Усього санаторій надавав 37 видів лікувально-профілактичних процедур.

Будівництво заводського санаторію-профілакторію “Діброва”, 1987 р.

Олександр Васильович Разумков
(1959-1999).

1994 – Указом Президента України Леоніда Кучми уродженця Бердичева Олександра Васильовича Разумкова (1959-1999) призначено Першим помічником та керівником групи помічників і референтів Президента України.

Перед тим Олександр Разумков доклав неабияких зусиль для перемоги Леоніда Кучми у передвиборному марафоні 1994 року. Та вже через рік праці Першим помічником – у грудні 1995 – Олександр Разумков публічно виказав свою незгоду зі стилем роботи та системою інформування глави держави, які були встановлені в Адміністрації Президента, і за власним бажанням пішов із займаної посади.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here