Home Історія Цей день в історії 25 квітня

25 квітня

1497
0
SHARE

1649 – Цього дня в містечку Ужендув Люблінського воєводства під час повернення з коронаційного сейму помер Януш Тишкевич – магнат та політичний діяч Речі Посполитої, воєвода та генеральний староста київського краю, фундатор кляштору Босих кармелітів у Бердичеві.

Тишкевич Януш (1590-1649), картина невідомого художника, XVII ст.

Урочисте поховання Януша Тишкевича відбулось у костелі Отців Кармелітів Босих в Любліні. На прохання сестри небіжчика Христини з Тишкевичів Єльцової його прах повинні були перепоховати у Бердичівському кармелітанському монастирі після встановлення суспільного спокою в Україні.

Через більш як століття, у серпні 1759 року, ченці привезли забальзамоване тіло фундатора костелу Януша Тишкевича у Бердичів. В акті перепоховання 28 серпня брав участь житомирський хорунжий Казимир Хоєцький, який виголосив урочисту промову в пам’ять фундатора. Тіло фундатора знаходить свій спочинок у нижній капличці (зараз ризниця) дольного храму костелу Босих Кармелітів, поряд зі склепами нащадків роду Тишкевичів.

Джерело: Ціборовська-Римарович І.О. Друкарня Бердичівського монастиря босих кармелітів: історія та видавнича діяльність. 1758–1844 : [бібліографічна монографія]. – Київ, 2019. – с.32.


1889 – У селі Скаківка Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії (нині Бердичівський район Житомирської області) у сім’ї священика Йосипа Остальського та його дружини Софії народився Аркадій Йосипович Остальський (1889-1937) – священник РПЦ.

Аркадій Йосипович Остальський
(1889-1937).

Аркадій Йосипович навчався у Волинській Духовній Семінарії, 14 вересня 1911 року був рукопокладений у священний сан. На початку 1926 року ієромонах Аркадій був зведений у сан архімандрита, 15 вересня того ж року в Москві хіротонізований митрополитом Сергієм (Страгородським) у співслужінні з іншими архієреями в єпископа Лубенського, вікарія Полтавської єпархії. У 1937 році єпископ Аркадій призначений єпископом Бежецьким, вікарієм Калінінської єпархії.

У роки гонінь на Церкву о. Аркадій декілька разів заарештовувався, пройшов через Соловецькі табори. 7 грудня трійка НКВС по Московській області за ст. 58-10 ч.1 КК РРФСР засудила єпископа до розстрілу за “контрреволюционную фашистскую агитацию”. 29 грудня 1937 року Аркадій Остальський розстріляний на полігоні НКВС недалеко від селища Бутово під Москвою.

Життя священномученика Аркадія Остальського було справжньою жертвою любові Богу та людям. Із сорока восьми земних років майже третину він провів у засланнях і тюрмах, закінчивши цей шлях мученицьким вінцем.


1911 – У селі Слободище нині Бердичівського району народився Грабчук Максим Григорович (1911-1948) – старший лейтенант, командир понтонно-мостової роти 19-го відділення понтонно-мостового батальйону, Герой Радянського Союзу.

Грабчук Максим Григорович
(1911-1948).

На фронтах німецько-радянської війни Максим Григорович із червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Донському, Сталінградському, 1-у Українському, 2-у Українському, 3-у Прибалтійському фронтах. Тричі поранений, контужений.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1943 року за військову майстерність і мужність, виявлені в боях при форсуванні Дніпра Максимові Грабчуку привласнене звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна й медалі “Золота Зірка” (№1333).

Максим Грабчук помер 28 грудня 1948 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.


Остап Йосипович Дарчук
(1911-1999).

1911 – У Бердичеві в робітничій сім’ї народився Остап Йосипович Дарчук (1911-1999) – відомий оперний співак та педагог, заслужений діяч мистецтв України, професор Львівської державної консерваторії ім. М.О. Лисенка.

В Остапа змалку проявився потяг до співу, музики. З 1926 по 1930 рр. Остап Йосипович навчався у Музично-драматичному інституті імені М. Лисенка у Києві. Розпочав артистичну діяльність у славнозвісній капелі “Думка”.

За своє творче життя Остап Дарчук виконав понад сто партій класичного репертуару, озвучив 11 кінофільмів, записав у фонди московського та українського радіо 460 творів різних композиторів.

Помер Остап Йосипович Дарчук 21 серпня 1999 року. Похований у Львові на Янівському кладовищі.


1919 – На основі рішення комісії з підготовки до святкування дня 1 Травня, оголошенням завідувача підвідділом Радянської Міліції товаришем Гладких запропоновано всім квартиронаймачам, балкони яких виходять на вулиці, прикрасити їх до 1 травня квітами, килимами та червоною тканиною.

Невиконання цього рішення буде рахуватись актом проти Радянської влади. Начальникам міліції і міліціонерам наказано суворо слідкувати за виконанням цього оголошення.


1991 – У місті розпочала свою діяльність Рада ветеранів афганської війни. Очолив нову організацію О. Мішутченко.

Попередником ради та своєрідним прообразом організації ветеранів став Клуб воїнів-інтернаціоналістів, що утворився у місті 26 червня 1990 року. Попервах як клуб, так і рада ветеранів розміщались в окремій кімнаті будівлі міського виконавчого комітету. З 1993 року ветеранська організація отримала окреме приміщення по вулиці Садовій, 14.

Своєю метою Рада ветеранів вбачає налагодження взаємодії з органами влади щодо вирішення соціальних та побутових проблем ветеранів афганської війни.


1995 – Житомирським управлінням по пресі цього дня зареєстровано благодійну громадську культурно-освітню польськомовну газету “Mozaika Berdyczowska”.

Польськомовна газета “Mozaika Berdyczowska”.

Видавцем газети стала Рада Бердичівського відділення Спілки поляків України, тираж видання становить 1000 екземплярів. Головним редактором газети “Mozaika Berdyczowska” став Фелікс Пашківський, згодом, по його смерті, газету очолила Лариса Вермінська.

Мета нового друкованого видання – сприяння відродженню національної самосвідомості поляків Бердичева, розповідь про проблеми освіти та духовного життя поляків на Україні.

Перший номер газети “Mozaika Berdyczowska” вийшов як польськомовний додаток до міськрайонної газети “Земля Бердичівська” у грудні 1994 року. У травні 1995 року вийшов перший номер вже самостійної газети.


2000 – Рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської Ради №270 за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 року, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-річчя Великої Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками звання “Почесний громадянин міста Бердичева” присвоєно ветеранам Великої Вітчизняної війни Жукову Георгію Миколайовичу, Коваленку Веніаміну Дмитровичу, Свентіховському Михайлу Івановичу, Феніну Микиті Васильовичу та Коляді Степану Юхимовичу.


Костел Марка Євангеліста, квітень 2018 року.

2009 – У суботній день у римо-католицькому костелі святого Марка Євангеліста, який нещодавно збудували на вулиці Червонотравневій (мікрорайон Корніловки), вперше відзначили престольне свято.

Службу Божу провів єпископ Київсько-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський спільно з отцями Валерієм, Віталієм, дияконом Марком та їх колегами з Чуднова та Любара.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here