Home Історія Цей день в історії 24 липня

24 липня

1418
0
SHARE

1862 – Генерал Ордену кармелітів видав у Римі наказ про передачу бердичівського кармелітанського монастиря під адміністративну владу Луцько-Житомирського єпископа Каспера Боровського.

Каспер Боровський.

Єпископ Каспер Боровський мав добрі відносини з російською владою. Мав навіть у них довіру, доводом чого було ряд відзначень і факт, що на з’їзд єпископів у Римі 1862 року з нагоди канонізації японських мучеників лише йому дозволили виїхати з терену царської Росії.

Ці відносини, однак, не врятували його від гострих конфліктів із російською владою в період спроби русифікації католицьких богослужінь: єпископ Каспер Боровський енергійно протистояв спробам впровадження російської мови до богослужінь, не прийняв “требників” російською мовою.

У зв’язку з тим, що не піддався вмовлянням і погрозам, у 1869 був вивезений до міста Перм на Уралі. Його звільнили з заслання лише через тринадцять років – у 1882, але без можливості повернутись до своєї дієцезії.


1921 – Наказом по політосвіті згідно з інструкціями всі бібліотеки міста Бердичева повинні бути зареєстровані в політбібсекції. Тому оголошено реєстрацію всіх бібліотек, у тому числі приватних.

Під час реєстрації бібліотеки повинні представити списки наявних у них книг. При невиконанні цього наказу мешканці міста, які мали власні бібліотеки, притягались до суворої відповідальності.


1938 – Цього дня у Бердичеві розпочався спеціалізований ярмарок із продажу худоби та птиці. А в групах міської протиповітряної та хімічної оборони відбулись перші практичні заняття на відкритій місцевості.


1941 – У Бердичеві від залізничної станції в напрямку до Козятина відійшов перший потяг по відновленій залізниці.

Відступаючі радянські війська, виконуючи відповідний наказ, знищували обладнання на підприємствах, будівлі установ, інженерну інфраструктуру, щоб вони не залишились ворогу. 7 липня, напередодні окупації, сапери пошкодили залізничні колії, семафори, також підірвали 10 вагонів із боєприпасами, які залишились на станції. Вже після окупації Бердичева німецька влада оголосила про прийняття на роботу колишніх залізничників, які 19 липня приступили до відновлювальних робіт.

Після відновлення колії в Бердичеві частину спеціалістів відрядили до Козятина, де вони працювали на відбудові цього важливого транспортного вузла.


Прапор 339-го авіаційного бомбардувального полку дальньої дії.

1944 – На аеродромі, що розташований поряд із селом Радянське (до 1934 року село мало назву Жидівці, з 2016 – Романівка), особовому складу 339-го авіаційного бомбардувального полку дальньої дії вручено Бойовий прапор та Грамоту Президії Верховної Ради СРСР.

Цей день став офіційним днем народження авіаційного полку, який у подальшому громив ворога в інтересах 2-го і 4-го Українських і 1-го Білоруського фронтів, здійснивши 226 бойових вильотів та скинувши 3447 бомб загальною вагою 250 тис. кг. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 червня 1945 року за бойові дії по забезпеченню наступальних операцій, успішні бомбові удари по важливим пунктам і комунікаціям ворога і проявлені при цьому особовим складом полку героїзм, самопожертва і висока бойова виучка, полк нагородили орденом Суворова III ступеня.

Бойові втрати полку склали 7 екіпажів. По закінченні німецько-радянської війни полк тривалий час дислокувався у Польщі.

Вручення Бойового прапора та Грамоти Президії Верховної Ради СРСР особовому складу 339-го авіаційного бомбардувального полку дальньої дії.
Бердичів, 24 липня 1944 р.

Універмаг “Ювілейний”, 1977 р.

1969 – У Бердичеві відкрився триповерховий універмаг “Ювілейний”, що розмістився на місці колишнього скверу по вулиці Карла Лібкнехта (навпроти Свято-Миколаївської церкви).

У новому універсальному магазині, збудованому за київським проектом, організовано 29 відділів, у яких можна придбати майже все – від ґудзика до святкового костюму. Всього в новому універмазі працює біля 200 осіб обслуговуючого персоналу.

Свою назву – “Ювілейний” – універмаг отримав у відповідності до рішення союзного уряду про будівництво низки універсальних магазинів у містах країни з нагоди 50-річчя утворення Радянського Союзу.


Михайлюк Олександра Тимофіївна
(1916-1989).

1989 – У селі Велика П’ятигірка Бердичівського району померла Михайлюк Олександра Тимофіївна (1916-1989) – доярка, Герой Соціалістичної Праці.

Трудову діяльність Олександра Михайлюк розпочала у 16-річному віці у місцевому колгоспі “Маяк”. З 1947 року перейшла на молочнотоварну ферму, першою почала застосовувати в роботі доїльні апарати.

У 1970 році Олександра Тимофіївна досягла п’ятитисячного надою молока з однієї корови і здобула першість в обласному змаганні доярок. За виробничі успіхи протягом 1965-1970 рр. цього ж року їй присвоїли почесне звання Героя Соціалістичної Праці та нагородили орденом Леніна.

Похована Олександра Тимофіївна Михайлюк у селі Велика П’ятигірка на західній околиці села, у південно-східній частині сільського кладовища.


1995 – У Бердичеві згідно розпорядження міського виконавчого комітету №279 зареєстровано Бердичівський козацький курінь ім. Максима Кривоноса. Отаманом козацького куреня обрано Городиського В’ячеслава Петровича (згодом цю посаду обійняв Ігор Петрович Дикий), єсаул – Чорнобай Андрій Анатолійович.

Бердичівський козацький курінь об’єднав людей, які відчувають себе спадкоємцями українського козацтва на Бердичівщині. Організація гуртує учасників і нащадків усіх гілок, напрямків і течій українського козацтва незалежно від місця їхнього проживання, які сповідують українську національну ідею і реалізують її через розвиток козацького руху в умовах сучасності.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here