Додому Історія Цей день в історії 24 грудня

24 грудня

330
0
ПОДІЛИТИСЬ

1918 – З метою реквізиції всякого майна, необхідного для війська Директорії, наказом Бердичівського повітового коменданта у місті утворено відповідну комісію у складі представників повітового комісара, судової влади, міського та земського самоврядування, торгово-промислового союзу та заводської промисловості. Цим же наказом всякі реквізиції, проведені без рішення новоствореної комісії, суворо забороняються.


1923 – Цього дня телеграфний зв’язок Бердичева, що до цього перебував у підпорядкуванні республіканської влади (Наркомпочтаму), перейшов у ведення місцевих органів влади – виконавчого комітету Бердичівського повіту.


kostel_bosyh_karmelitiv_01
Науково-лекційна аудиторія, яку влаштували у нижньому храмі, фотографія 30-х років.

1929 – У Бердичеві в приміщенні нижнього (“дольного”) костелу монастиря Босих Кармелітів відкрилась т. зв. науково-лекційна аудиторія.

Учасниками урочистих зборів з цієї нагоди стали близько 900 представників трудящих, серед яких чимало постатей у військових одностроях, а до складу президії увійшов армійський командир. Люди, що виголошували промови, всі як один таврували католицизм і ксьондзів – “агентів західного капіталізму”, “підривну роботу церковників”, “розкладницький вплив релігії”. Зокрема, вищезгаданий червоний командир запевнив присутніх, що РСЧА дасть “гідну відсіч всім ворогам пролетарської держави, в тім числі й релігії”.

Мітинг розпочався о 20-й годині і тривав півтори години. Весь вечір грав оркестр кавалерійського полку, демонструвалися фільми антирелігійного змісту. А зовсім поряд, у діючому верхньому костелі, правилась меса – бердичівські католики відзначали Різдво Христове…


1943 – Новостворений 333-й стрілецький полк 117-ї гвардійської стрілецької дивізії у боях під Житомиром прийняв бойове хрещення: його бійці розпочали наступ на Кодню, Старий Солотвин, Рею у напрямку на Бердичів.

По закінченні Великої Вітчизняної війни цей полк буде реформований у 320-й гвардійський мотострілецький полк, який увійде до складу 117-ї гвардійської Бердичівської ордена Богдана Хмельницького учбової танкової дивізії і буде базуватись у Бердичеві більш як півстоліття.


pam_plyta_dk_progres_01
Учасники урочистого заходу знімають покривало з пам’ятної плити.

1977 – На місці, де незабаром розпочнеться будівництво Палацу культури і техніки машинобудівного заводу “Прогрес”, в урочистій обстановці відкрито пам’ятну плиту.

Право відкрити пам’ятну плиту надали директору заводу Олексію Шабельнику, електрозварювальниці котельного цеху заводу, депутату Верховної Ради СРСР Людмилі Горбаченко та токарю заводу, комсомольцю Леоніду Голумбоцькому.

Напис на плиті: “Пам’ятна плита встановлена на честь 60-річчя проголошення Радянської влади на Україні як символ початку будівництва Палацу культури ордена Трудового Червоного Прапора заводу “Прогрес”.

Будівництво Палацу культури було завершено у лютому 1986 року. У липні 1996 року його передали міській громаді та реорганізували у міський Палац культури, якому у 2006 році присвоєно ім’я колишнього директора машинобудівного заводу “Прогрес”, Почесного громадянина міста Бердичева Олексія Андрійовича Шабельника (1926-2008).


1993 – Рішенням виконкому міської Ради за самовіддану працю по вихованню підростаючого покоління, вагомий внесок у розвиток міста та з нагоди 50-річчя з дня визволення міста Бердичева від фашистських загарбників присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева” ветеранам Великої Вітчизняної війни Олексію Антоновичу Огнев’юку, Віктору Івановичу Томашевському, Віктору Івановичу Удовидченку та Йосипу Іраклійовичу Гусаковському.


1994 – Як додаток до газети “Земля Бердичівська” вийшов перший номер польськомовної газети “Mozaika Berdyczowska” (“Бердичівська мозаїка”).

Газету видає бердичівський відділ Поляків на Україні, редагують газету бердичівляни Фелікс Пашківський, Лариса Вермінська та Юрій Сокальський. Видавництву сприяли різні особи та заклади у Варшаві: редакційним опрацюванням займався кореспондент газети “Rzeczpospоlita” Петро Кочинський, якому допомагала журналіст закордонного відділу Беата Зубович. Графічним і технічним оформленням займався один з секретарів “Rzeczpospоlitej”, а пізніше секретар відділу науки і техніки цієї ж газети Діаріуш Маркевич.

Перший номер містив наступні публікації: “Очікування” о. Бенедикта Крока, “Взаємодопомога” П. Косцінського, “Чи є спокій на кладовищі” Л. Вермінської, “Фелікса з хутора Ципляєва” Ю. Сокальського. У статті голови Бердичівського відділу Союзу поляків на Україні Ф. Пашківського “Piec lat рrасу” було проаналізовано його роботу.

Номер було видано завдяки фінансовій та організаційній допомозі фундацій “Допомога полякам на сході”, заснованої польським урядом, та “Rodaсу Rodakom”.


1998 – Рішенням виконкому бердичівської міської Ради №779 за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 рр., трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева” ветеранам Великої Вітчизняної війни Павлу Архиповичу Ананьєву, Григорію Івановичу Бреславцю, Абраму Львовичу Грінблату, Клавдії Іванівні Євсеєвій, Миколі Івановичу Калинському, Степану Йосиповичу Лівінському, Василю Івановичу Скрипкіну та Антоніні Яківні Соловйовій.


pam_doshka_dzerjynskiy_01
Пам’ятна дошка, яка знаходилась на будинку по вул. Шевченка, 18/2.

2014 – Цього дня Бердичівська міська рада прийняла рішення щодо перейменування у місті Бердичеві вулиці Дзержинського на вулицю Героїв України.

З ініціативою перейменування вулиці виступив міський голова Василь Мазур – цю ідею він висунув ще у листопаді на засіданні Координаційної ради, а потім, у порядку ознайомлення, на сесії міської ради.

Вулиця мала первісну назву Мурована, з 1901 по 1925 рік мала назву Мала Юридика. У 1925 році вулиці присвоїли нову назву – вулиця імені Карла Маркса. У 1926 році в Радянському Союзі помер партійних діяч, голова Всеросійської надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією і саботажем (ВЧК) Фелікс Едмундович Дзержинський (1877-1926). Цього ж 1926 року у Бердичеві частину вулиці Карла Маркса перейменували на вулицю імені Ф.Е. Дзержинського.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here