24 березня

1919 – 1-й і 3-й полки Січових стрільців за підтримки січовострілецького кінного дивізіону та артилерії Січових стрільців атакували Бердичів, яким володіли більшовицькі війська.

О 10 годині січовики зайшли у село Велику П’ятигірку і проводили наступ на Бердичів. Але більшовики, засівши на Лисій горі відбили їх першу атаку. Лише після застосування артилерії січові стрільці змогли оволодіти Лисою горою. Проте на залізничній станції у цей час висадився Таращанський полк і січовики змушені були відступити через Жидівці (сучасне село Романівка) на Озадівку. Одночасно із 1-м полком, який вів бої за Лису гору, 3-й полк вів тяжкі бої під Радзивилівкою (нині Підгороднє), згодом у передмісті Бердичева, але зазнав поразки і відступив на село Голодьки (нині Мирославка).

1945 – Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за вміле і мужнє артилерійське забезпечення форсування дивізією ріки Дунай капітану Івану Михайловичу Карпенку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Іван Михайлович Карпенко (1915-1944) народився у селянській родині у селі Слободище нині Бердичівського району Житомирської області. На фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року, командир дивізіону 127-го гвардійського артилерійського полку 59-ї стрілецької дивізії. Воював на Західному, Ленінградському, Волховському, Південно-Західному, 4-у Українському, 3-у Українському, 2-у Українському фронтах. Двічі поранений. Свій подвиг здійснив 4 грудня 1944 року біля села Адонь (Румунія), коли викликав вогонь радянської артилерії на себе, намагаючись зупинити контрнаступ ворога.

Нині тіло Героя покоїться у рідному селі Слободище, на могилі встановлено обеліск з присвятним написом та портретом Героя.

2000 – У Бердичеві відкрито черговий храм Господній Української православної церкви Київського Патріархату – цього дня в одному з приміщень багатоквартирного житлового будинку по провулку Котляревського, 12 (поруч зі школою №17) розпочала свою діяльність церква святої ікони Матері Божої Бердичівської.

Під час першого Богослужіння, яке очолив єпископ Житомирський і Овруцький Преосвященнійший Ізяслав, відбулося освячення храму та відслужена Божественна Літургія. Співслужили владиці декан Бердичівського округу ієрей Юрій Іванчик, настоятель щойно відкритого храму ієрей Микола Семенюк та ієрей Віктор Софілканич.

2002 – На Жовтневій площі Бердичева (нині площа Центральна) навпроти будинку міського виконавчого комітету творчо-мистецький центр “Україна” провів свято дитинства, молоді, преси та музики.

Під час цього свята відбулись відбірні конкурси красунь на фестивалі “Таврійські ігри-2002” та “Королева Житомирщини”. Наприкінці свята перед бердичівлянами виступила популярна російська співачка Тетяна Буланова.

2006 – Виконком Бердичівської міської ради прийняв рішенням №180, яким міському Палацу культури присвоєно ім’я Олексія Андрійовича Шабельника (1926-2008) – колишнього директора машинобудівного заводу “Прогрес”, Почесного громадянина міста Бердичева.

Саме Олексій Шабельник у 1977 році заклав перший камінь у будівництво цього палацу – на той час Будинку культури і техніки машинобудівного заводу “Прогрес”, будівництво якого завершили у 1986 році та згодом передали у комунальну власність.

2010 – У Бердичеві вийшов перший номер нового інформаційно-рекламного тижневика “Бердичівська панорама”. Головний редактор тижневика – Олександр Бабський, тираж першого номера становив 13400 екземплярів (згодом зменшився до 5 тисяч).

На своїх сторінках тижневик окрім міських новин розміщував багато корисної та розважальної інформації: рекламу, оголошення, статті, гороскоп, прогноз погоди, ТВ програму на 18 каналів із анонсами, кросворд, анекдоти, що дозволяло зацікавити практично всі верстви населення нашого міста.

Тижневик припинив існування у жовтні 2012 року, всього за роки існування “Бердичівської панорами” вийшло 150 номерів.

2017 – На офіційному сайті міста Бердичева була розміщена перша в історії нашого міста електронна петиція.

Петицію «Проти підвищення цін за проїзд в громадському транспорті з 3 до 5 грн.» розмістив член виконавчого комітету Бердичівської міської ради Богдан Вікторович Кицак. Згідно тексту петиції громада міста Бердичева виступає категорично проти підвищення цін за послуги перевезення в громадському транспорті з 3 до 5 грн. за одну поїздку. Дане рішення підкріплюється рядом вагомих фактів, існування яких не дає змоги взагалі піднімати питання про зростання тарифу до 5 грн.

Згідно умов електронної петиції вона повинна отримати 300 голосів на свою підтримку протягом 45 днів із дня розміщення. У разі виконання цієї умови питання буде розглядатися виконавчими органами та депутатами міської ради.

Міська влада оперативно відреагувала на петицію та вже 7 квітня, не очікуючи завершення термінів голосування, повідомила, що розгляд питань, висвітлених у петиції, винесуть на громадські слухання, які відбулись через три дні – 10 квітня.

Сама ж петиція так і не набрала достатньої кількості голосів. На її підтримку зібрали лише 224 підписи з необхідних 300.