23 травня

1647 – Єпископ Київський Станіслав Заремба з Калинова, оздоровлений іконою Матері Божої Бердичівської, цього дня підписав акт про офіційне визнання ікони чудотворною.

Звістки про дію молитов при іконі поширилися Україною, Польщею, усією Європою. У наступні роки Бердичів став центром християнського паломництва вірних обох гілок християнства – православних і католиків.

Ікону Матері Божої Бердичівської у день освячення новозбудованого костелу Непорочного Зачаття Святої Марії Діви, Святого Іоана Хрестителя, Архистратига Михаїла і Святого Іоана Євангеліста передав храму граф Януш Тишкевич, власник бердичівських земель, як жертовний дар. Ця ікона здавна зберігалась у родині Тишкевичів та була відома своєю благодаттю.

Ікона створена в XVI столітті у стилі Одигітрії (ікона, де зображена Богородиця з Ісусом-дитям), написана олійними фарбами на полотні, закріпленому на кипарисовій дошці “высотой в два локтя без двух пальцев, шириной в 1 локоть с одной четвертью” (орієнтовно 120 × 75 см) у формі прямокутника. Це достовірна копія образу Матері Божої Сніжної, званої “salus populі romani” з базиліки Санта Марія Маджоре у Римі. Мати Божа зображена фронтально в 3/4 фігури з Дитятком Ісусом на лівому рамені, сповнена гідності, привабливості і доброти.

1863 – Цього дня в Бердичеві розстріляли учасників польського повстання, яке охопило терени Королівства Польського, Литви і частково Білорусії та Правобережної України.

Повстанці, а це були переважно польська шляхта, прагнули здобути національну незалежність і відновити державність. Значну підтримку їм надавали селяни, переважно з місцевого польського населення. У ряді місць і українські селяни прихильно ставилися до повстанців. Так, у селі Гурівці Бердичівського повіту (нині село Козятинського району) та в деяких інших селах селяни вступали до повстанських загонів і разом із польськими патріотами мужньо бились із царськими військами.

Проте сили були нерівні – на придушення повстання царизм кинув велику й добре озброєну армію. Близько 20 повстанських загонів, що діяли на Правобережній Україні, були розгромлені, а частина з них перейшла на територію Галичини.

1906 – Цього дня вранці у Бердичеві розібрали стару дерев’яну Миколаївську церкву, яка знаходилась на Білопільській вулиці (нині вулиця Європейська).

На її місці будівельники розпочали спорудження нової кам’яної церкви, будівництво якої буде завершено наприкінці 1908 року.

1991 – У Будинку культури машинобудівного заводу “Прогрес” (нині це Палац культури ім. О.А. Шабельника) засновано міський центр “Юність” – об’єднання спеціалізованих гуртків, покликанням яких є розвиток дитячої творчість.

2006 – У Музеї історії міста Бердичева відкрито виставку, присвячену 150-й річниці з нагоди дня народження всесвітньовідомого письменника Джозефа Конрада (1857-1924).

У рамках заходу представлено 26 стендів, які розповідали про дитинство, юність, традиції роду, а також особисте життя польського письменника, який вірогідно народився у селі Терехове нині Бердичівського району.

2013 – Цього дня на позачерговій сесії Бердичівської міської ради прийнято рішення про перейменування двох площ та п’яти вулиці у Бердичеві. Так, нові п’ять вулиць у районі Елінгу, що попередньо отримали назви Проектна 1, -2, -3, -4, -5, перейменовані на честь п’яти Героїв Радянського Союзу, які проживали у Бердичеві. Відтепер вони називатимуться вулицями Аліна, Шевиріна, Ривжа, Найдіна і Кучерова.

Отримала свою назву також досі безіменна площа біля міського Палацу культури ім. О.А. Шабельника. Відтепер вона носить назву площі Мистецької.

Нову назву отримала і площа Будівельників – її перейменували на площу Сєдлецьку, на честь міста-побратима Сєдльце (Польща).

2014 – Вперше в усіх загальноосвітніх навчальних закладах міста за участю представників міської влади та управління освіти і науки відбулися заходи до Дня Героїв.

Під час урочистостей перегорнуто героїчні сторінки історії України, вшановано людей, які боролись і віддали своє життя за волю України.

Перед очима присутніх постала низка героїчних поколінь: від лицарів Київської Русі до Героїв Небесної Сотні та героїв-десантників 95-ої окремої аеромобільної бригади. Так, у ЗОШ №1 спільно з міською дитячою бібліотекою проведено виховну годину “Герої України для нащадків взірці”; у БМГГ №2 – годину пам’яті “Сторінками історії України”; НВК №4 – урок пам’яті “Герої не вмирають”; ЗОШ №5 – усний журнал “Героїчні постаті України”; ЗОШ №6 – літературно-історичний вечір реквієм “День Героїв України”; ЗОШ №7 – урок пам’яті, присвячений Героям Небесної Сотні; СЗОШ №8 – літературно-музичну композицію “Пам’ятайте про тих, що згоріли, як зорі, – такі чисті і чесні як повітря прозоре”; НВК №10 – літературно-музичне свято “Героям України присвячується!”; ЗОШ №11 та ЗОК №14 – урочисту лінійку “Герої не вмирають”; ЗОШ №12 – годину спілкування “Ніхто не забутий”; БМЛ №15 – урок пам’яті “Слава героям”; СЗОШ №17 – виховні години “Рівняємось на Героїв України”.