Home Історія Цей день в історії 23 серпня

23 серпня

1373
0
SHARE

1838 – У Бердичеві у цей час діє жіночий пансіон, утримуваний при кляшторі монахинь маріавіток. Зі звіту настоятельниці монастиря монахинь маріавіток Вікторії директору училищ Волинської губернії дізнаємося, що на цей день у пансіоні утримується 20 вихованок, яких навчали вчителі:

  • законоучитель римо-католицького сповідання, кандидат Богослов’я ксьондз Пієронім Шатковський;
  • учитель російської мови, географії, арифметики, історії, чистописання і малювання п. Савицький;
  • вчитель французької та німецької мови колезький секретар Флор Червинський;
  • наглядачка монахиня Емілія;
  • вчитель музики Вінкентій Росульський.

1859 – У Бердичеві після внутрішньої хвороби у віці 56 років помер кармелітський ксьондз Кресцентій Старецький. Його поховали на кляшторному кладовищі, яке знаходилось на вулиці Житомирській (в районі Пісок, кладовище нині не існує).


1917 – У Бердичеві проводиться енергійна революційна робота під керівництвом фронтового комітету. Цього дня на засіданні фронтового комітету головнокомандуючому Південно-Західним фронтом генерал-лейтенанту Антону Денікіну було висунуто звинувачення у спробі скинути Тимчасовий Уряд і відродити в Росії монархію.

Ситуація загострилася після того, коли під час конфлікту генерала Корнілова та голови Тимчасового уряду Керенського генерал Антон Денікін відправив у Петроград до Тимчасового уряду телеграму, в якій зазначив свою підтримку програми Корнілова.


1924 – Цього дня вийшов перший номер щотижневого додатку до газети «Голос праці» під назвою «Рабочее эхо». Редактори додатку: Бергавинів, Заячківський. Видавець: Окрпартком і Окрвиконком. Обсяг газети становив 4 сторінки.

На відміну від газети «Глос праці» додаток «Рабочее эхо» друкувався російською мовою, також містить останню сторінку на ідиш (для єврейської частини населення Бердичева). Цікаво, що сторінка на ідиш мала власну нумерацію.

Також у додатку «Рабочее эхо» були статті на польській мові.


1941 – У Бердичеві, окупованому німецькими військами, розпочав свою роботу український театр. Про знаковість заходу свідчить те, що на відкритті були присутні тодішній секретар Бердичівського міськуправління Володимир Семенюк і голова Житомирського обласного управління Олександр Яценюк.

На відкритті театральний хор під керівництвом Шиманівського виконав пісню “Ще не вмерла Україна” і низку народних творів. Режисером театру став П. Буйко. Першими виставами Бердичівського міського українського театру були жарт на одну дію В. Дмитренка “Кум-мірошник, або сатана в бочці” та п’єса Степана Васильченка “На першій гулі”.


2008_08_23_00
Василь Мазур знімає покривало з пам’ятника.

2008 – У рамках проведення Дня міста Бердичева на загальноміському кладовищі на могилі майстра народної творчості Сергія Васильовича Танадайчука (1963-2002) урочисто відкрито пам’ятний знак. Автор скульптури – Валерій Ковальчук, викладач бердичівської художньої школи.

До могили Сергія Танадайчука прийшли його численні друзі, шанувальники творчості. За свій короткий творчий вік митець створив низку малюнків, витинанок, його творчість перегукується з трипільською культурою. Також він видав близько 30 випусків книг у серії “Бердичівське народне мистецтво”.

Одночасно з відкриттям пам’ятного знаку у Музеї історії міста Бердичева відкрилась виставка робіт Сергія Танадайчука.


2008 – У рамках проведення Дня міста у Бердичеві в приміщенні по вулиці Володарського, 3 (нині вулиця Козацька), в одному будинку з аптекою відкрито нове відділення поштового зв’язку.

За радянських часів поряд, у будинку №3-а вже існувало відділення поштового зв’язку, але на початку 90-х років у зв’язку з економічною кризою це відділення закрили, а сам будинок перейшов із комунальної власності у приватну.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here