Home Історія Свята та визначні події 23 лютого. День захисника Вітчизни

23 лютого. День захисника Вітчизни

3341
0
SHARE

День захисника Вітчизни — свято, що відзначалося 23 лютого в Україні. Встановлене в СРСР 1922 р., як “День Червоної Армії і Флоту”. Цей день пов’язують з першими боями Червоної Армії проти німецьких військ у лютому 1918 року. З 1949 до 1993 рр. носив назву “День Радянської Армії і Військово-Морського флоту”. Після розпаду СРСР, свято продовжують відзначати у ряді країн СНД.

В Україні офіційно встановлено 23 лютого 1999 р. Указом Президента України Леоніда Даниловича Кучми “Про День захисника Вітчизни”, в якому зазначено: “Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято — День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого”.

Свято скасовано указом Президента України Петра Порошенка 14 жовтня 2014 року, натомість запроваджено День захисника України (14 жовтня).

Виникнення свята

Декрет РНК про створення Робітничо-Селянської Червоної Армії (О создании Рабоче-Крестьянской Красной Армии) з поправками В.І. Леніна, 1918 р.
Джерело: “Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия”. Издательство СЭ. 1983 г.

15 (28) січня 1918 рік Рада народних комісарів СРСР видала Декрет про створення Робітничо-Селянської Червоної Армії. На фронті почався запис у нову армію солдатів-добровольців, з яких формували червоноармійські роти, що мало-помалу зводилися у полки. 18 лютого 1918 р. німецькі та австро-угорські війська оголосили про припинення перемир’я і почали наступ по всьому Східному фронту. 23 лютого 1918 року було опубліковано заклик РНК від 21 лютого “Соціалістична вітчизна в небезпеці”, а також “Заклик Військового головнокомандувача” М. Криленка, але це не врятувало ситуацію – війська полишали фронт і 3 березня 1918 року більшовики підписали Брестський мир цілковито на німецьких умовах.

На теренах України у цей час точилась інша боротьба: між 21 по 24 лютого 1918 року відбувалась битва за Бердичів між воїнами УНР та 5-ю Інтернаціональною червоною армією під командуванням Василя Кіквідзе. Після кількаденних боїв більшовицькі війська були розбиті та відійшли до Києва. З кожного боку у цьому побоїщі брало участь біля 1500 бійців.

У 1923 р. з великою помпою нова країна відсвяткувала 5-річчя РСЧА, і свято 23 лютого набуло широкого розмаху. Саме тоді починаються спроби винайти якусь подію, що виправдовувала б цю дату. У другій половині 30-х рр. для обґрунтування дати був складений міф про перемогу, нібито здобуту в цей день більшовицькими військами над німцями під Псковом і Нарвою. Цю версію багато років підтримувала державна пропаганда в СРСР. Але згідно з архівними даними, до вечора 23 лютого німці перебували за 55 км від Пскова та 170 км від Нарви. Ніяких боїв у цей день ні в німецьких, ні в російських архівах не зафіксовано.

Поштова листівка часів СРСР.

У часи Радянського Союзу свято відзначалось на державному рівні – з парадами військової техніки, різноманітними пропагандистськими заходами. На всіх виховних рівнях, починаючи з дитячих садочків та закінчуючи вищими навчальними закладами, відбувались святкові ранки, уроки миру, урочисті збори, на яких закликали підіймати міць Радянських Збройних Сил. У газетах з’являлись розлогі статті, що розповідали про важкі та романтичні будні радянського воїна, описувались героїчні епізоди з військових дій.

У сучасній Україні День збройних сил офіційно святкується 6 грудня. Проте цей день поки що в “народні свята” не увійшов. Тому в 1999 році був виданий Указ, відповідно до якого день 23 лютого названий Днем захисника Вітчизни. Цим указом президент Кучма продовжив радянську традицію — у Радянському Союзі цей день також вважався офіційним державним святом — “Днем Радянської Армії та Військово-Морського флоту”. Останнім часом 23 лютого вважалося також і просто “чоловічим днем”, як 8 березня – “жіночим днем”. Цей день не був вихідним.

У 2008 р. президент України Віктор Ющенко назвав 29 січня (“День подвигу героїв Крут”) “справжнім національним Днем захисника Вітчизни” та підтримав ініціативи щодо державного встановлення такого пам’ятного дня. Попри це 23 лютого залишалося офіційним Днем захисника Вітчизни. Лише 14 жовтня 2014 року указом Президента України Петра Порошенка це свято скасовано, натомість запроваджено День захисника України (14 жовтня).

Сьогодні 23 лютого є неформальним народним святом чоловіків, який відзначається як колегами в своїх колективах, так і в родинах. Свято носило масовий характер. У цей день вітали також і жінок — ветеранів Великої Вітчизняної війни, жінок-військовослужбовців. Але поступово ця традиція відмирає.

Відзначення свята у Бердичеві

У Бердичеві свято відзначали за традицією, усталеною з часів заснування свята: цього дня чоловіча половина приймала поздоровлення від жінок. Також відбувались спортивні змагання, вікторини та ін. Так, у 1938 році на 20-ту річницю Червоної Армії 12 комсомольців – учнів ФЗУ машинобудівного заводу “Прогрес” відзначили походом у протигазах за маршрутом Бердичів-Київ, а робітники виробничого комбінату диткомісії такий похід організували до села Малі Низгірці Бердичівського району. Ще й перевірили там, як підшефне село готувалось до весняно-польових робіт. Цього ж року в школі №6 силами учнів поставлено п’єсу “Дитинство маршала” про дитячі роки полководця Семена Будьонного. Міський комітет фізкультури і спорту до свята провів лижний крос, у якому брали участь усі фізкультурні колективи міста.

У 1958 році на честь 40-ї річниці Збройних Сил через місто пройшла спортивна естафета. Бердичівські спортсмени-мотоциклісти перейняли її від представників сусідніх міст Чуднів та Любар, а потім передали до Житомира. У цей же день на верстатобудівному заводі “Комсомолець” відбувся шаховий турнір і вперше – змагання з настільного тенісу.

У 1968 році на 50-ту річницю Червоної Армії у місті відбулись змаганнями серед спортсменів-стрільців. Перше місце серед підприємств посіла команда машинобудівного заводу “Прогрес”, кращими серед навчальних закладів стали учні середньої школи №12. А школа №4 провела третій тур популярної серед учнів гри “Зірниця” – з бутафорською зброєю, виготовленою власноруч на уроках трудового навчання, з рюкзаками за плечима, команди йшли наміченими маршрутами, щоб здійснити бойові операції проти умовного ворога.

У 1988 році на обласних змаганнях із військово-прикладного багатоборства, присвяченого 70-й річниці Червоної Армії, особисту перемогу серед чоловіків здобув бердичівлянин, робітник ВО “Прогрес” Прокопчук.

Це лише мала частка тих численних заходів, які відбувались у Бердичеві у рамках відзначення Дня Радянської Армії і Військово-Морського флоту.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here