22 квітня

1863 – Цього дня у рапорті начальника Бердичівської повітової поліції Н. Кафтарьова з’явилось повідомлення про розповсюдження у місті прокламацій російської організації “Земля і Воля”.

У прокламації члени забороненої організації закликали жителів міста підтримати польське повстання, яке розпочалося на початку того ж 1863 року.

“Земля і Воля” — таємне революційне товариство, що з’явилось у Росії в 1861 році та проіснувало до 1864 року, з 1876 року по 1879 рік відновилось як народницька організація. Надихнули на створення товариства російські публіцисти і революціонери-демократи Олександр Герцен та Микола Чернишевський. Своєю метою учасники товариства ставили підготовку селянської революції.

1918 – У селі Журбинці нині Бердичівського району народився Іван Прокопович Олійник (1918-2002) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч наук РРФСР.

Іван Олійник проживав у Москві, викладав політекономію в Академії суспільних наук при ЦК КПРС, обіймав посаду наукового співробітника Інституту економіки АН СРСР. Доробок вченого становить більше сотні наукових праць, в числі яких монографії, підручники, науково-популярні видання.

Помер Іван Олійник 5 квітня 2002 року. За заповітом небіжчика рідні виконали його останню волю і поховали в Бердичеві на загальноміському кладовищі.

1922 – У Бердичеві в польській робітничій родині Юліана та Константини Завадських, які проживали у приватному будинку на хуторі Корніловка, народився Володимир Юліанович Завадський (1922-1943) – член міської комсомольсько-молодіжної підпільної організації, один із її керівників.

У 1941 році з початком окупації Бердичева німецькими військами він спільно з іншими патріотами створив у місті підпільну організацію, яка розповсюджувала листівки, провела ряд диверсійних актів. Наприкінці грудня 1942 року Володимира Завадському разом з 11 підпільниками заарештували і після тривалих катувань 22 січня 1943 року розстріляли на території бердичівської тюрми.

Похований Володимир Завадський у братській могилі підпільників на загальноміському кладовищі по вулиці Пушкіна.

1937 – Цими днями жителі села Великі Низгірці спостерігали незвичну картину: усі поля ярових культур колгоспів імені Ворошилова та імені Ланцуцького вкрили журавлі.

Журавлі “гостювали” на колгоспних ланах три дні, але посівів не пошкодили. Старожили не пам’ятали такого масового перельоту журавлів.

1948 – У день народження вождя Великої Жовтневої соціалістичної революції по вулиці Карла Лібкнехта (нині вулиця Європейська) урочисто відкрито пам’ятник Володимиру Іллічу Леніну (1870-1924).

Пам’ятник створений відомим скульптором, кінорежисером та драматургом Іваном Петровичем Кавалерідзе (1887-1977). Цей пам’ятник встановили на постаменті, що залишився від зруйнованого у 1941 році пам’ятника, відкритого ще у листопаді 1925 року до 8-ї річниці Жовтневої революції.

Нині цього пам’ятника не існує – на його місці знаходиться обеліск, встановлений до 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. А постамент пам’ятника можна побачити перед центральним входом до головного корпусу бердичівського відділення Міжнародної академії управління персоналом (МАУП) по вулиці Білопільській (територія колишнього військового містечка).

1958 – Рішенням військового трибуналу Прикарпатського військового округу посмертно реабілітовано відомого у Бердичеві лікаря Давида Мойсейовича Шеренціса (1861-1938).

Давида Шеренціса заарештували у 1938 році, його звинуватили у тому, що він нібито був агентом німецької розвідки, за завданням якої займався шпигунством.

Вже по реабілітації син Давида Шеренціса Віктор намагався відстояти добре ім’я свого батька. Він звернувся до Житомирського управління КДБ при Раді Міністрів УРСР з проханням повернути конфісковане майно або виплатити компенсацію. Урешті-решт, Віктору Давидовичу виплатили компенсацію, але лише у розмірах, які були зафіксовані у процесуальних документах (насправді ж, значну частину конфіскованого майна під час арешту не оформили належним чином).

Викривальні свідчення, які підтверджують злочинні дії слідчих Бердичівського райвідділу НКВС, знаходяться у стенограмі закритих партійних зборів парторганізації УДБ НКВС Житомирської області: “…гроші арештованих та барахло не тільки … привласнювалось, але й … 10 тисяч грошей пішли на кутежі, банкети…”.

2002 – У квітні в Бердичеві після короткого тестування Центром електрозв’язку №3 (структурний підрозділ Укртелекому) введено в експлуатацію першу чергу нової цифрової АТС (АТС-4), що побудована на базі обладнання 5ESS-VCDX.

Цього дня фахівцями підприємства включено першого абонента нової цифрової АТС: ним стала Олена Петрівна Москвіна (тел. 4-02-08), що проживала у багатоповерховому будинку по вулиці Садовій.

2003 – У Бердичеві засновано Бердичівський курінь Всеукраїнської громадської організації “Козацьке Військо Запорозьке України”, керівник організації – Новіков Олександр Федорович.

Метою новоствореної організації є відродження та розвиток козацької справи на звичаях Запорозького козацтва, науково-пошукова та громадсько-краєзнавча робота, пропаганда історії, культури і традицій Українського козацтва.

2010 – У Бердичеві на 87-у році життя помер Степан Йосипович Лівінський (1923-2010) – учасник Другої світової війни, визволитель міста Бердичева.

За особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні Бердичева від німецьких загарбників у грудні 1943 – січні 1944 рр., трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників Степану Йосиповичу Лівінському 24 грудня 1998 року присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Похований Степан Йосипович Лівінський на алеї почесних поховань міського кладовища по вулиці Бистрицькій.