22 вересня

1915 – У селі Слободище нині Бердичівського району в селянській родині народився Іван Михайлович Карпенко (1915-1944) – учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.

Іван Карпенко на фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року. Він – командир дивізіону 127-го гвардійського артилерійського полку 59-ї стрілецької дивізії. Воював на Західному, Ленінградському, Волховському, Південно-Західному, 4-у Українському, 3-у Українському, 2-у Українському фронтах. Двічі поранений. Свій подвиг здійснив 4 грудня 1944 року біля села Адонь (Румунія), коли викликав вогонь радянської артилерії на себе, намагаючись зупинити контрнаступ ворога. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за вміле і мужнє артилерійське забезпечення форсування дивізією ріки Дунай капітану Івану Карпенку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нині тіло Героя покоїться у рідному селі Слободище, на могилі встановлено обеліск з присвятним написом та портретом Героя.

1937 – Постановою Центрального виконавчого комітету СРСР з частин Вінницької та Київської областей утворено Житомирську область, а Бердичів став одним з районних центрів новоутвореної області. У результаті цих адміністративних перетворень у країні відбувся перехід на триступеневу систему управління (центр – область – район).

По результатам цієї реформи стало зрозумілим, що міській раді не зовсім зручно одночасно керувати як Бердичевом, так і багатьма населеними пунктами, що входили до складу району. Тому з часом постає питання про подальше реформування адміністративного устрою – менш ніж за два роки Указом Президії ВР УРСР від 28.06.1939 р. з території Бердичівської міської ради виділено сільську зону і утворено сільський район з центром у місті Бердичів. Бердичівський район набув такої адміністративно-територіальної форми, в якій він існує і донині, а Бердичів отримав пряме підпорядкування обласному центру.

Цей адміністративний устрій діяв до кінця 2020 року.

1994 – Рішенням виконкому міської Ради №532 від 22.09.1994 р. за велику роботу по патріотичному вихованню молоді та соціальному захисту людей похилого віку ветерану Великої Вітчизняної війни Айвазову Григорію Калустовичу (1904-1998) присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Григорій Айвазов народився у місті Армавір Азовсько-Чорноморського краю (нині Краснодарський край, Росія). У травні 1951 року кадровий військовий прибув до Бердичева, де обіймав посаду начальника штабу 32-ї гвардійської механізованої Бердичівської ордена Богдана Хмельницького дивізії. По звільненні в запас тривалий час очолював штаб Цивільної оборони при Бердичівському міськвиконкомі, також очолював раду ветеранів партії комуністів (до 1975 року).

Уже перебуваючи на заслуженому відпочинку, Григорій Калустович активно займався громадськими справами, проводив виховну роботу серед молоді.

Помер Григорій Калустович Айвазов 18 березня 1998 року, похований у Бердичеві на міському кладовищі у секторі почесних поховань.

2010 – У вересні в Бердичеві вийшов друком перший номер нової міської газети для жінок та про жінок під назвою “Бердичівлянка”.

Засновник газети – ПП “Тонян”, тираж першого номеру становив 5 тисяч екземплярів.

Газета виходить два рази на місяць, “Бердичівлянка” орієнтована переважно на жіночу читацьку аудиторію, нагадуючи по тематичній насиченості провідні жіночі видання.

2018 – Під час святкування Дня села Старий Солотвин відбулась презентація унікальної поштової марки під назвою “с. Солотвин, Острів кохання”.

Марка видана з нагоди 425-ї річниці Старого Солотвина, на ній зображено відомий мисливський будиночок, що знаходиться на території села.

Поштова марка “с. Солотвин, Острів кохання” видана у рамках проекту “Власна марка” від Укрпошти.