Home Історія Цей день в історії 21 грудня

21 грудня

1919
1
SHARE

1835 – У містечку Копиль нині Мінської області Білорусі в родині казенного

mendele_mos_01
Менделе Мойхер-Сфорім
(1835-1917).

рабина народився Менделе Мойхер-Сфорім (ідиш מענדעלע מוכר ספרים — “Менделе-Книгоноша”, справжнє ім’я — Шолом-Яаков (Шолем-Янкев) Бройде, згідно з паспортом — Соломон Мойсейович Абрамович) – єврейський письменник, який вважається засновником сучасної світської літератури на мові ідиш, класиком літератури на їдиш та івриті.

З 1858 по 1869 рік Менделе Мойхер-Сфорім проживав у Бердичеві. Саме тут з’явились його відомі твори на ідиш – “Дос клейне менчеле” (“Маленька людина”), “Ді таксе, одер Ді банде штот ба алей тойвес” (“Такса, або Банда міських благодійників”). У них письменник уперше в єврейській літературі створив рельєфний опис природи, розкрив психологічний світ героїв і створив узагальнений образ єврейського містечка з символічною назвою Глупськ, в якому читачі відразу впізнавали Бердичів.


1914 – У селі Серьогово нині Чердинського району Пермської області (РФ) у сім’ї селянина народився Василь Іванович Алін (1914-1998) – військовий, учасник Другої світової війни.

alin_vasil
Василь Іванович Алін
(1914-1998).

Під час війни Василь Алін командував ланкою 10-го гвардійського авіаційного полку 3-ої гвардійської авіаційної дивізії авіації далекої дії. До квітня 1944 року здійснив 269 бойових вильотів на знищення військово-промислових об’єктів у глибокому тилу ворога.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 серпня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими завойовниками і проявлену при цьому мужність та героїзм, гвардії капітану Василю Івановичу Аліну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі “Золота Зірка” (№4356).

З 1954 року Василь Алін проживав у Бердичеві, брав активну участь у військово-патріотичній роботі. Рішенням виконкому міської Ради та бюро міськкому Компартії України від 13 грудня 1984 р. №33 Аліну Василю Івановичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Помер Василь Іванович Алін 9 лютого 1998 року, похований на військовій ділянці міського кладовища по вулиці Войкова (нині вулиця Бистрицька).


1925 – Цього дня до наукової роботи по створенню Бердичівського музею (у майбутньому – соціально-історичного та економічного музею ім. Ф.Е. Дзержинського), що знаходиться у приміщеннях монастиря Босих Кармелітів, залучено завідуючого Максимівської трудової школи з Уманщини М. Говядівського.


5dbacad-a1dd755f
Траса проходження газопроводу Дашава-Київ-Москва.

1948 – Урядова комісія з приймання в експлуатацію газопроводу “Дашава-Київ” своїм актом постановила прийняти в експлуатацію новозбудований газопровід загальною протяжністю 509,6 км, діаметром труби у 500 мм, робочим тиском 45 кг/кв. см. та пропускною здатністю 1,5 млн. куб. м. на добу.

Для забезпечення подальшої експлуатації газопроводу “Дашава-Київ” створили Управління з експлуатації, яке мало у своєму складі п’ять районних управлінь, що розмістились у містах Тернопіль, Красилів, Бердичів, Київ та в селі Гнєздичево.

Газопровід “Дашава-Київ”, що пройшов через Бердичів, на цей час став першим магістральним газопроводом не лише у Радянському Союзі, але й у світі.


1967 – У рамках підготовки до проведення перепису населення Союзу РСР, який проходитиме у 1970 році, виконком Бердичівської міської Ради прийняв рішення №712 про перенумерацію домоволодінь міста Бердичева.

В основному нумерація домоволодінь проводилась з розрахунком збереження старої нумерації. У необхідних випадках (зміна назви вулиці, поява нових забудов) нумерацію змінили. При дробному номері знаменник показує, що даний будинок розташований на розі двох вулиць.


2005 – У виставковій залі Музею історії міста Бердичева, що знаходиться на території костелу Босих Кармелітів, відкрилась фотовиставка під назвою “Краса Полісся-2005”.

На виставці представлені роботи трьох фотомайстрів Бердичева – Олександра Синкевича, Валерія та Максима Мельникових. Це загалом понад 100 фотополотен у жанрах “портрет”, “пейзаж”, “природа”, “репортаж”.


ogneviuk_01
Олексій Антонович Огнев’юк
(1918-2008).

2008 – У Бердичеві помер Олексій Антонович Огнев’юк (1918-2008) – педагог, учасник Другої світової війни, колишній директор школи №2, Почесний громадянин міста Бердичева.

Олексій Огнев’юк мав численні державні відзнаки та нагороди, серед яких ордени Червоної Зірки, Вітчизняної війни 2-го ступеня, “За мужність” 3-го ступеня, більш як 20 медалей, Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР, Почесна грамота Міністерства освіти УРСР та ін.

Поховали Олексія Антоновича Огнев’юка на загальноміському кладовищі у секторі почесних поховань.

1 COMMENT

  1. 1.Когда я учился в пятом классе, моя школьная подруга подарила мне на день рождения книгу рассказов Шолом-Алейхема на украинском языке. Книгу эту читал я, как говорится, запоем. Я совершенно не ожидал, что перевод с идиша на украинский сохранит в высшей степени весь юмор, которым были полны рассказы этого гениального писателя. 2.Василий Иванович Алин много лет трудился слесарем на заводе “Комсомолец” (которому и я отдал более тридцати лет своей трудовой жизни…). С несколькими Героями СССР, которые жили в Бердичеве, мне приходилось общаться, но Василий Иванович резко отличался от остальных своей скромностью, деликатностью поведения и готовностью оказывать помощь в любых ситуациях.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here