21 листопада

1781 – Цього дня у Бердичеві побував Станіслав II Август Понятовський – останній король Речі Посполитої (1764-1795) з магнатського роду, обраний королем за підтримки російської імператриці Катерини II.

Наступного дня Станіслав II Август Понятовський відвідав монастир Босих Кармелітів, де його прийняв митрополит Київської митрополії греко-католицької (уніатської) церкви Ясон Смогоржевський та київський каштелян Юзеф-Гавриїл Стемпковський. Король був присутній на месі у Бердичівському костелі і після служби оглянув кармелітанський монастир і фортецю.

Зупинився Станіслав II Август у палаці власників Бердичева Радзивіллів, розташованому в Гришківцях (сам палац не зберігся; він знаходився на місці, де нині перетинаються вулиці Червоний Промінь та Найдіна).

1920 – Цього дня на базі швейних майстерень, які в свою чергу були створені на основі спілки “Швейпром”, або бюро кравців у 1901 році, засновано кравецьку швейно-ремонтну майстерню, яка отримала назву “Перша держшвеймайстерня”. Вона знаходилась на першому поверсі двоповерхового будинку по вулиці Білопільська, 10 (нині вулиця Європейська), навпроти Миколаївської церкви.

У 1925 році майстерню перейменували на фабрику колективу безробітних кравців “Бердичів-швея” Комборбезу (Комітет боротьби з безробіттям). Фабрика виконувала масові замовлення окружної міліції, дитячих будинків. У числі тодішніх робітників був Абрам Вольфович Нахменберг, який спочатку працював кравцем, згодом начальником цеху Бердичівської швейної фабрики.

Цей день вважається днем народження Бердичівської фабрики одягу (сьогодні – ПАТ “Бердичівська фабрика одягу”).

1921 – У селі Олине, що на Сумщині, народився Михайло Іванович Степанюк (1921-1996) – прозаїк, поет, член Спілки письменників України з 1983 року.

З 1953 року Михайло Степанюк проживав у Бердичеві, працював інженером на залізниці в системі захисних лісонасаджень. Тут пише свої перші прозові твори, а згодом з’являються його повість “Перекотиполе”, романи “Пульс” та “Накувала зозуля”, збірка повістей та оповідань “Живий захист”, комедія-гротеск “Мільйонер”.

Окрім художніх книг Михайло Степанюк полишив після себе тисячі посаджених вздовж залізничних колій дерев та кущів – захисних лісонасаджень.

Помер Михайло Іванович Степанюк 6 січня 1996 року, похований у північній частині загальноміського кладовища.

1996 – На стіні будинку дільниці дистанції захисних лісонасаджень, що знаходиться на вулиці Білопільській, 6, встановлено меморіальну дошку, присвячену Михайлу Івановичу Степанюку (1921-1996) – прозаїку, поету, члену Спілки письменників України з 1983 року, який працював тут з 1953 по 1986 рік. Ця подія відбулась у день 75-ї річниці з дня народження письменника.

Зняли покривало з дошки міський голова Олексій Хилюк та голова обласної Спілки письменників України Олексій Опанасюк. Напис на дошці: “У цьому будинку з 1953 по 1986 працював український письменник Михайло Іванович Степанюк”.

2004 – Цього дня в Україні відбувся другий тур голосування за кандидатів у Президенти України, що відбувався на фоні кампанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших акцій громадянської непокори, які згодом отримали назву Помаранчева революція.

Під час голосування на сорока дільницях Бердичева за кандидата у Президенти Віктора Ющенка віддало свій голос 64,5 % бердичівлян, що проголосували. За іншого кандидата – Віктора Януковича проголосувало 35,4 % бердичівлян.

2008 – У села Буряки Бердичівського району відкрили пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 рр. На заході були присутні голова районної ради Юрій Михальченко та заступник голови райдержадміністрації Валерій Бабійчук.

Лихоліття Голодомору не оминуло і села Буряки. Лише за сім місяців 1933 року у селі померло 283 особи. Ця інформація випадково збереглась в архіві, оскільки листки були з невідомих причин підшиті до книги реєстрації за 1934 рік. А всю інформацію за 1933 рік знищили за розпорядженням колишнього керівника.

У центрі композиції встановлено гранітний хрест на постаменті. Біля хреста з обох боків розміщено по три плити з габро, на яких викарбовано імена всіх загиблих. Автор пам’ятника — Народний художник України Василь Фещенко. Пам’ятний знак освятив отець Сергій (УПЦ КП).