20 лютого

1764 – При кляшторі Босих Кармелітів засновано братство святої Теклі.

Всього при кляшторі діяло декілька братств: Святої Трійці, Святого Скапулярію, Доброї Смерті, св. Яна Непомуцена, св. Тадея Апостола, св. Теклі.

1875 – Польський фабрикант Карл Шленкер неподалік Бердичева у Констанції Гейзенрей згідно договору №1720, засвідченого приставом Бердичева, за 3 400 рублів придбав 48 десятин (2 136 кв. сажнів) землі (нині це район вулиці Житомирської, 76).

На цій болотистій околиці міста, на хуторі Баранячий Острів, Карл Шленкер цього ж року збудував свій перший шкіряний завод, який із часом перетвориться на промисловий гігант і став відомим бердичівлянам як шкіроб’єднання ім. Ілліча.

На цей час у Бердичеві вже діяли шкіряні заводи. Зокрема, у 1864 році підприємець із Австрії Мартен Ціллєр відкрив власний шкірзавод. Функціонував також шкіряний завод, який належав німцю Альберту Ріхтеру.

1919 – У Бердичеві роззброєно деморалізований 2-й полк Січових стрільців, що складався з білоцерківських новобранців та підпорядковувався Директорії УНР під керівництвом Симона Петлюри. Це було викликано перевтомою бійців від майже безперервних 4-х місячних боїв із більшовицькими військами, а головне – моральною депресією від активної ворожості населення, яке у більшості своїй підтримувало більшовиків.

1928 – Президія Бердичівської міської Ради розглянула питання “Про стан міського театру” (доповідач т. Розенблат).

Під час засідання ухвалили скоротити зимовий театральний сезон на один місяць і театр закрити для проведення ремонту силами міськкомунгоспу, а вистави перенести до літнього театру, який також необхідно було відремонтувати та пристосувати під літній. Було створено комісію під головуванням завідувача міськкомунгоспом тов. Розенблата для обстеження та вивчення питання як про капітальний ремонт наявного приміщення зимового театру, так і про побудову нового приміщення літнього театру, вишукування джерел необхідних коштів.

1995 – У Москві (РФ) помер Гусаковський Йосип Іраклійович (1904-1995) – радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу.

У січні 1944 року Йосип Гусаковський командував 44-ю гвардійською танковою бригадою, яка брала активну участь у звільненні Бердичева від німецьких загарбників. За ці бої наказом Верховного головнокомандувача 44-й гвардійській танковій бригаді полковника Йосипа Гусаковського присвоєно найменування “Бердичівська”.

Після війни Йосип Іраклійович закінчив Військову академію Генерального штабу (1948), командував військами Прибалтійського військового округу, в 1963-1970 роках – начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР.

Постановою бюро міськкому Компартії України і виконкому міської Ради міста Бердичева №33 від 13 грудня 1984 року на ознаменування 40-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, за участь у визволенні міста Бердичева Йосипу Гусаковському присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Похований Йосип Гусаковський у Москві на Новодівичому кладовищі.

2015 – У День Героїв Небесної сотні в Бердичеві відбулось урочисте відкриття меморіальних дощок, присвячених пам’яті бердичівлян, учасників Антитерористичної операції на сході країни, які віддали життя за збереження єдності і цілісності української держави.

Так, меморіальні дошки встановили: на стіні будинку по вулиці Червоній, 14, в якому проживав Герой – пам’яті Юрія Панасюка (1984-2015); на стіні будинку по вулиці Житомирській, 59, в якому проживав Герой – пам’яті Сергія Ковтуна (1971-2015); на стіні будинку по провулку 10-ї Пятирічки, 8-А, корп. 6 (нині провулок Пителя), в якому проживав Герой – пам’яті Олександра Пителя (1983-2015); на стіні загальноосвітньої школи №10 по вулиці Семенівській, в якій навчався Герой – пам’яті Олександра Венгера (1969-2015).

На відкритті меморіальних дощок були присутні представники міської влади, ветеранської організації міста, родини учасників АТО, громадськість міста.