20 листопада

1917 – Надзвичайний з’їзд Південно-Західного фронту, що проходить у цей час у Бердичеві в приміщенні міського театру по вулиці Білопільській (нині вулиця Європейська, до 2013 року тут знаходився районний Будинок культури), ухвалив рішення про те, щоб главком Південно-Західного фронту негайно розпочав переговори з німецьким командуванням про мир.

Вже 22 листопада більшовицькі керівники Ленін, Сталін і Криленко викликали Верховного головнокомандувача генерал-лейтенанта Миколу Духоніна по телефону, вимагаючи негайно вступити в мирні переговори з австро-німецьким командуванням. Духонін відмовився, заявивши, що такі переговори може вести тільки центральний уряд, а не командуючий армією. Після цього йому оголосили, що його знімають з посади головнокомандувача, але він повинен виконувати далі свої обов’язки до прибуття нового головнокомандувача Миколи Криленка.

1918 – Чорноморський кіш Січових стрільців, який дислокувався у Бердичеві, оголосив про свою підтримку Директорії УНР. Цього дня бійці Чорноморського коша прибули під Київ, де артилерія Січових стрільців розпочала обстріл південних районів міста, зайнятого військами, вірними Гетьманату. Столиця опинилася в облозі військ, що підтримували Директорію.

1924 – У трудовій школі №2, яка розташована по вулиці Училищній, відбувся вечір, метою якого став збір коштів на користь жителів Ленінграду, що постраждали від страшної повені 23 вересня.

Повінь 1924 року в Ленінграді, що тривала біля шести годин, увійшла в історію як другий найбільший удар стихії по місту, коли невська вода підійнялась на 369 см вище ординару. Найбільшою була лише знаменита повінь 1824 року, коли вода піднялась на 410 см.

Повінь стала дуже незвичайною – вона супроводжувалась північним сяйвом, яке досить рідко зустрічається у цих широтах, особливо у вересні.

Ця повінь спричинила значні збитки і місту довелось прикласти чимало зусиль для усунення наслідків. На час відновлення у Ленінграді оголосили військовий стан.

1969 – Цього дня в щойно збудованій двоповерховій будівлі по вулиці Красіна (нині вулиця Львівська) запрацював дитячий садок, який мав назву “Дзвіночок”.

До нової будівлі дитячий заклад переїхав із приміщення, що знаходилось по вулиці Рози Люксембург. Хоч заклад існує з кінця 1930-х років, саме цей день листопада нині вважається офіційним днем народження дитячого садка.

Наприкінці 1990-х років заклад отримав нову назву – “Вербиченька”. Нині “Вербиченку” відвідують майже двісті дітей, діють 5 дошкільних та 2 спецгрупи.

2009 – Державними органами зареєстровано новий друкований засіб масової інформації – інформаційно-рекламний тижневик “Бердичівська панорама”. Незабаром з’явився і перший номер тижневика. Засновником та головним редактором тижневика став Олександр Бабський.

Тижневик виходив один раз на тиждень тиражем біля 5 тис. екземплярів. На своїх сторінках тижневик окрім міських новим розміщував багато корисної та розважальної інформації: рекламу, оголошення, статті, гороскоп, прогноз погоди, ТВ програму на 18 каналів з анонсами, кросворд, анекдоти, що дозволяє зацікавити практично всі верстви населення нашого міста.

Тижневик проіснував три роки, на протязі яких вийшло 150 номерів, після чого припинив існування.

2010 – У приміщенні міського Палацу культури ім. О.А. Шабельника відбулись урочистості з нагоди 90-річчя Бердичівської швейної фабрики – на цей час ВАТ “Бердичівська фабрика одежі” (з 2011 року – ПАТ “Бердичівська фабрика одягу”).

Привітати ювілярів прийшли не лише всі перші особи органів самоврядування Бердичева, але й численні гості з обласних владних структур, перші керівники міських підприємств та установ. Привітання та нагородження чергувались виступами артистів міського Палацу культури та Центру позашкільної освіти ім. О. Разумкова.

Під час заходу колектив ВАТ “Бердичівська фабрика одежі” на чолі з її керівником, Почесним громадянином міста Бердичева Григорієм Лінчиком, нагородили Орденом міста Бердичева “За заслуги” (вперше цією відзнакою нагороджено не окрему особу, а трудовий колектив). Номер ордену також ювілейний – 10.