1809 – До Бердичева благочинним і “надсматривающим Николаевскую и Успенскую церкви” направляється самий видатний випускник Волинської духовної семінарії – священик Григорій Рафальський (1789-1848).
В указі про його призначення вказується: “как в Бердичеве всегда бывает великое и в знаменитости отличное по коммерции знатных разного звания людей собрание, по торговли собранных, а многия из таковых имеют и всегдашнее в нем жительство. Каковое обстоятельство, а равно и постановление по производящемуся делу от князя Радзивила отобранных им от Бердичевских церквей вышеписанных церковных фундушовых земель и других угодий требует необходимаго оных церквей наблюдателя всегдашняго личнаго тамо его пребывания…“.
Священик Григорій Рафальський став четвертим за ліком настоятелем Миколаївської церкви (1809-1810), на цей час Миколаївська церква нараховувала 67 дворів і 447 душ прихожан.
Григорій Рафальський у 1832 році прийняв чернечий постриг з іменем Антоній та за розпорядженням московського митрополита Філарета (Дроздова), був зведений у сан архімандрита. Наступного року був затверджений намісником Почаївської Лаври, незадовго до того відібраної від уніатів і переданої православним.
1918 – Київський губернський комітет відрядив до Бердичева, який на цей час окупований німецькими військами, групу більшовиків на підпільну роботу. У місті створили підпільний ревком, друкарню, де випускалися листівки із закликами повалення Гетьманату і ведення боротьби проти окупантів.
1930 – У селі Андріяшівка Янушпільського (нині Бердичівського) району в багатодітній селянській родині, де виховувалось шестеро дітей, народився Євген Федорович Базилівський (1930-2006).
Євген Базилівський працював ланковим у радгоспі “Райгородок”, вирощував картоплю. Євген Іванович став одним з перших у Житомирській області, хто застосував новий метод вирощування картоплі. Збирав спочатку по 450 цнт., а згодом і 462 цнт. клубнів напівкормової картоплі на 8-ми гектарах землі.
Відзначаючи великі заслуги ланкового Указом Президія Верховної Ради СРСР від 30 квітня 1966 року за успіхи, досягнуті в збільшенні виробництва й заготівлі картоплі, овочів, Євгену Федоровичу Базилівському присвоєно звання Герой Соціалістичної Праці з врученням медалі “Серп і Молот” та ордену Леніна.