Додому Історія Цей день в історії 19 січня

19 січня

305
0
ПОДІЛИТИСЬ
Картина Джотто “Хрещення Господнє”.

Цього дня православні та греко-католицькі християни відзначають Хрещення Господнє — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордані. Народні назви свята — Йордана (або Ордана), Водохреща.

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

У цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин.

У Бердичеві традиційно Українська Православна Церква святить воду ріки Гнилоп’ять на міському пляжі. У селах Бердичівського району також проходять святкові служби, де обряди здійснюються на численних притоках Гнилоп’яті.

Свято Хрещення Господнього. Обряд проводять священики Української Православної Церкви Московського Патріархату. 19 січня 2013 р.

1887 – Наприкінці 80-х років XIX ст. країну охопив економічного застій, що призвело до закриття багатьох підприємств, у т.ч. і в Бердичеві. У зв’язку з безробіттям та жорсткою експлуатацією найманих робітників на підприємствах міста цього дня в Бердичеві відбулася велика демонстрація під лозунгом “Хліба й роботи!”. Місцева поліція розігнала цю демонстрацію.

Слід зазначити, що тривалість робочого дня на місцевих підприємствах на цей час становила 12-13 годин, широко застосовувалась праця жінок та дітей, які мали значно нижчий рівень оплати, ніж чоловіки. Наприклад, на бердичівській тютюновій фабриці 1901 року із 108 робітників 38 становили підлітки. Чорноробу-чоловіку платили на день 60 коп., жінці — 40 коп., підлітку — ще менше.


Іван Данилович Піорунський
(1904-1942).

1904 – У селі Дмитрівка (нині входить до складу селища Гришківці) Бистрицької волості Бердичівського повіту народився Іван Данилович Піорунський (1904-1942).

Кадровий офіцер, Іван Піорунський зустрів німецько-радянську війну досвідченим танкістом. 31 липня 1942 року командир 166-ї танкової бригади Іван Піорунський прийняв рішення атакувати ворожі частини, що прорвали позиції радянських військ в районі хутора Верхня Бузинівка на крутому повороті ріки Дон під Сталінградом. Знаходячись у головному танку, Іван Данилович особистим прикладом надихав солдат та офіцерів. Танкова бригада виконала бойове завдання, але у цьому бою при взятті висоти 255,4 підполковник Піорунський загинув. Іван Данилович Піорунський у числі інших учасників бою був нагороджений орденом Вітчизняної війни I ст. (посмертно).

Меморіальна дошка на будинку, в якому народився І.Д. Піорунський, 2007 р.

У 1968 році у дні святкування перемоги над нацистською Німеччиною на будинку №29 (нині №31), де народився І.Д. Піорунський, встановили меморіальну дошку, також іменем Героя названо вулицю селища. Документальні матеріали про життя та подвиг І.Д. Піорунського розміщено в кімнаті бойової слави школи №6 (нині музей історії загальноосвітньої школи №6 ім. І.В. Житниченка).


Любов Михайлівна (Мойсеївна) Горовиць-Власова (1879-1941).

1941 – У Ленінграді від інсульту померла Любов Михайлівна (Мойсеївна) Горовиць-Власова (1879-1941) – вчена, професор-мікробіолог, яка народилась у Бердичеві.

Любові Горовиць-Власовій належить багато наукових праць із мікробіології. Зокрема, у 1933 році вийшло друком ґрунтовне дослідження “Визначення бактерій”.

У Горовиць-Власової був не лише талант вченого, вона також любила літературу, в якій успішно пробувала свої сили: вона стала автором відомої у колі студентства та науковців поеми “Бактеріада”.

Похована Любов Горовиць-Власова в Ленінграді (нині Санкт-Петербург) на Волковському кладовищі.


2004 – Цього дня прийнято рішення про створення у Бердичеві філії Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП). МАУП створена у 1989 р. як недержавний вищий навчальний та науково-дослідний заклад і на цей час була найбільшим недержавним вишем України (близько 57 тисяч студентів із 32 країн світу).

Бердичівська філія МАУП розмістилась у приміщенні загальноосвітньої школи №3 по вулиці Пушкіна. Згодом філію реорганізували у коледж, який розмістився в одній із будівель колишнього військового містечка по вулиці Білопільській.


Освячення вод Гнилоп’яті священниками УПЦ КП.
Фото Петра Петровського.

2011 – З нагоди свята Хрещення Господнього у Бердичеві вперше відбулась Хресна хода віруючих, що є прихожанами Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Прихожани святковою процесією вирушили від каплиці Хресто-Воздвиженської церкви та пройшли через місто до річки Гнилоп’ять на міський пляж. Хресний хід очолили священики чотирьох міських храмів УПЦ КП, ініціатором цього дійства став священик Церкви Преображення Господнього отець Євгеній.

Священики всіх чотирьох храмів Київського Патріархату по черзі освятили воду Гнилоп’яті через занурення хрестів у її води. Після цього всі охочі могли очиститись – сміливців скупатись в річці виявилось зо два десятки.

Фото Петра Петровського.

2011 – Під час чергового засідання міськвиконкому серед багатьох інших прийнято рішення про знесення у лютому поточного року комплексу старих приміщень, що знаходились поруч із будівлею міськвиконкому та використовувались міськрайонною санстанцією.

Прийняття такого рішення пов’язане з тим, що ще на початку 2009 року у Бердичеві розглянули та прийняли концепцію нового Генерального плану забудови міста. Згідно цієї концепції на місці вказаних споруд передбачалось будівництво багатоповерхових (від 9 до 16 поверхів) житлових будинків.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here