1942 – У лютому для кращого обслуговування дітей при бердичівському українському театрі ім. Т.Г. Шевченка організовано філіал лялькового театру.
Ляльковий театр мав усі можливості до праці: акторський склад, ширму, у театрі працював бутафор Гнатовський, який виготовляв ляльки та декорації. Першою виставою, яку показав ляльковий театр дітям, стала українська народна казка у 4-х картинах за Марком Кропивницьким “Івасик-Телесик”.
Як повідомляла міська газета “Нова Доба”, ініціативу в організації лялькового театру виявив працівник театру Буйко.
1958 – У лютому в приміщеннях колишнього будинку кармелітських священиків, що знаходиться на території комплексу споруд монастиря Босих Кармелітів, розмістилось міське професійне будівельне училище №3.
Розміщення на території монастирського комплексу навчального закладу не сприяло збереженню історичних споруд – перебування училища та відсутність належної охорони призвели до подальшої руйнації історичних пам’яток.
Училище проіснувало у стінах монастиря до 1983 року, доки не переїхало до нового навчального комплексу, збудованого по вулиці Котовського (нині вулиця Одеська). На даний час колишній будинок священиків займає Музей історії міста Бердичева.
1982 – Бердичівський рафінадний завод відзначив 75-річчя з дня свого заснування.
Дирекція, партійне бюро, заводський комітет профспілок та комітет комсомолу запросили партійно-господарське керівництво Бердичева та працівників заводу до заводського Будинку культури для участі у святкуванні. У програмі свята було заплановано проведення екскурсії по заводу. Того ж дня на заводі відкрили кімнату бойової і трудової слави, де розмістили стенди з матеріалами: фотографії, пожовклі вирізки з газет, інші документи, що розповідали про роки громадянської війни та інтервенції, довоєнні п’ятирічки і часи Великої Вітчизняної війни, відбудову, по суті друге народження підприємства та його розквіт. Також гостей розважав вокально-інструментальний ансамбль із Азербайджану “Поющие чинары”.