18 лютого

1882 – У лютому між Бердичевом Київської губернії та сусіднім Житомиром Волинської губернії введено у дію новозбудоване шосе.

Шосе значно покращило транспортне сполучення між двома містами, оскільки до цього фактично ґрунтова дорога мала численні вибоїни, ковдобини та заболочені ділянки, які ускладнювали рух, особливо в міжсезоння.

1930 – Цього дня розпочалася масова депортація розкуркулених селян Бердичівської округи у віддалені райони СРСР – Сибір, Урал, Казахстан.

Колективізація, яку запроваджувала держава на селі, передбачала не тільки об’єднання селян у колгоспи, а й ліквідацію цілого класу хазяйновитих заможних господарів, яких комуністи називали куркулями. Тож розкуркулення стало тією політичною репресією, яку застосовували в адміністративному порядку місцеві органи виконавчої влади за політичними і соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року “Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації”.

Загалом у період з 18 лютого по 12 березня 1930 року з Бердичівського округу депортовано 439 сімей або 2195 осіб.

1990 – Бердичівська середня школа №3, директором якої на цей час був Фелікс Броніславович Пашківський, стала центром польського культурно-освітнього відродження в Бердичеві. Цього дня тут відбулись установчі збори, на яких створили міськрайонне відділення Польського культурно-освітнього товариства на Україні.

На зустріч з представниками громадськості міста й району прибули консул Генерального консульства Польської Республіки в Києві Юзеф Рощик, голова Польського культурно-освітнього товариства в Україні Станіслав Шалацький, голова обласної організації цього товариства Валентин Грабовський. Вони обговорили шляхи розвитку культурних зв’язків польськомовного населення, яке проживає на Бердичівщині, з Польщею, адже на цей час у місті та районі проживало біля 6 тисяч поляків, тобто, близько 4% мешканців. Також намічено напрямки роботи новоствореного відділення товариства на найближчий час.