Home Новини 18 грудня 2018 року. Прес-конференція за результатами археологічних досліджень

18 грудня 2018 року. Прес-конференція за результатами археологічних досліджень

1080
0
SHARE

Напередодні Дня святого Миколая у приміщенні Музею історії міста Бердичева відбулась прес-конференція, яку провели члени археологічної експедиції, що працювала на території кляштору Босих Кармелітів.

Очолив експедицію Андрій Вальдасович Петраускас – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології інституту археології НАН України. До складу експедиції увійшли старший науковий співробітник відділу досліджень об’єктів культурної спадщини і науково-методичної роботи з музеями Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін, старший викладач кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету ім. Івана Франка Марина Хададова, співробітник Житомирської археологічної експедиції Інституту археології НАН України Олександр Мінаєв та наш земляк, випускник магістратури Житомирського державного університету ім. Івана Франка Віталій Матвійчук.

Майже тиждень працювали науковці, досліджуючи минуле нашого міста. За цей короткий час дослідники, не дивлячись на важкі погодні умови, зробили невеликий розкоп розміром 2 на 2 метри та дослідили культурний шар загальною товщиною у 8 метрів, дійшовши до материкової поверхні. Такий потужний археологічний пласт, як пояснили дослідники на прес-конференції (а він, зазвичай, доходить лише до 4-5 метрів), пояснюється декількома факторами. Зокрема, тим, що обрано місце на території комплексу споруд кляштору Босих Кармелітів – пам’ятки XVII століття, яка з’явилась на місці стародавньої фортеці. Також вчені впевнені, що саме тут мають перебувати й залишки давньоруського городища (хоча їх так і не знайшли; принагідно один із учасників прес-конференції зазначив, що місце розкопу розташувалось фактично на схилі, який міг зазнати численних змін під час будівництва як самого кляштору, так і його фортечних мурів).

Всього науковці виявили та попередньо дослідили 272 предмети – від численних фрагментів кісток тварин до елементів будівель та споруд, залишків предметів із деревини, металевих виробів, фрагментів глиняного посуду, монет. Загалом експозиційну цінність складають індивідуальні знахідки: польські монети, мідний перстень, уламок ножа, свинцеві кулі тощо.

Усі ці предмети представили учасникам прес-конференції. І всі предмети можна було потримати у руках, відчуваючи справжній подих історії.

У своєму виступі керівник групи Андрій Петраускас розповів про хід археологічної експедиції, виявлені предмети та повідав про подальшу їх долю. Зокрема, передбачено, що основна маса виявлених пам’яток залишиться у фондах Музею історії міста Бердичева. Лише деякі предмети – переважно фрагменти з деревини, переїдуть до Києва, де їм зможуть забезпечити відповідні умови зберігання. На підтвердження цих слів наприкінці прес-конференції Андрій Петраускас та директор музею Павло Скавронський підписали акти передачі всіх знайдених старожитностей до фондів Музею історії міста Бердичева.

Під час заходу науковці неодноразово наголошували на тому, що проведені нині дослідження – лише перший крок до повномасштабних археологічних розвідок, і висловлювали бажання продовжити дослідження на території кляштору (і не лише). Тим більше, що присутній на прес-конференції представник нинішніх господарів території отець Юзеф Кухарчик запевнив про безумовне сприяння науковцям. Але як з’ясувалось у ході спілкування, фінансувала цьогорічні розкопки не міська влада, а релігійна громада ордену Босих Кармелітів. Є ще надія в науковців на міжнародну співпрацю, якщо до справи долучиться польська наукова спільнота з відповідним фінансуванням, але відсутність реальних кроків зі сторони місцевої влади викликала закономірне здивування.

Окрім подяк кармелітам та владі міста, учасники археологічної експедиції щиро дякували й працівникам місцевого музею – за теплий прийом, турботливе ставлення, допомогу в нелегкій попередній обробці знайдених матеріалів.

Щоб втамувати цікавість журналістів науковці повели присутніх безпосередньо на місце розкопки. Тут, за оборонними мурами кляштору продовжилась розповідь про історію краю та можливі перспективи подальших досліджень.

Анатолій Горобчук.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here