18 вересня 2015 року. Відкриття музею єврейства в Бердичеві

Як і анонсував незадовго до цієї події під час мітингу зі вшанування жертв Голокосту міський голова Василь Мазур, у п’ятницю 18 вересня в Бердичеві відбулось урочисте відкриття музею єврейства.

Ідея створення музею єврейства виношувалась владою декілька років. Після тривалих пошуків та обговорень вибір випав на приміщення Дитячої бібліотеки, що розташована по вулиці Європейській, 15. Саме в її стінах нині знаходяться як власне дитяча бібліотека, що має в своїй книгозбірні книги на українській та російській мовах, так і польська бібліотека ім. Владислава Реймонта з численними примірниками видань польською мовою (понад 15 тисяч книг).

На відкриття музею прийшло чимало поважних гостей. Це і головний рабин Житомира та західної України Вільгельм Шойме, і духовні наставники Бердичева рабини Моше Талер та Аківа Нємой, і народний депутат України Олександр Ревега з міським головою Василем Мазуром.

Перед початком урочистого заходу присутніх городян пригостили стравою, яку зазвичай готують на юдейський Новий рік (Рош Гашана), який нещодавно відзначили, – пирогами з яблуками та медом. Частування розносили дівчата та юнаки, одягнені в національний одяг.

Першим до присутніх звернувся Василь Мазур: “Сьогодні визначна і знаменна подія – відкриття музею єврейства. Скажу, що бердичівляни шанобливо ставляться до збереження історії міста. Переконаний, що такий підхід дає серйозний поштовх для економічного, соціального та духовного розвитку Бердичева. Шлях є абсолютно правильний, а дружба братніх народів, що перевірена роками та багатьма випробуваннями, буде збережена і примножена”.

З ним погодився і рабин Вільгельм Шойме. Він зазначив: “Для усієї єврейської громади – це великий день. Велике спасибі усім, хто до цього долучився. Для нас це справжнє свято і хороший початок нового року”.

Завітав на відкриття музею і народний депутат Олександр Ревега. Він передав вітання від спікера Верховної Ради Володимира Гройсмана. “Хочу подякувати усім бердичівлянам, які внесли свою частку у створення музею. Це наша історія, яку ми маємо пам’ятати і гідно виховувати на уроках минулого молоде покоління”, – зазначив депутат.

Згадали на відкритті музею і про того, хто став своєрідним символом Бердичева – Ізю-газировщика. Про цього бердичівлянина у місті пам’ятають і досі. І на переконання багатьох, пам’ять про Елю Ронделя (а саме таким є справжнє ім’я цього продавця газованих напоїв) потрібно вшанувати належним чином. Галина Шулятицька, представниця єврейської громади міста, у своєму виступі зазначила: “Бердичів славився багатьма, та хто є символом міста? Правильно, Ізя. Тепер міському голові треба відважитися на пам’ятник”.

Після урочистого перерізування стрічки для почесних гостей провели екскурсію експозицією музею. Загалом музей складається з трьох кімнат. Перша присвячена побуту, культурі та релігії місцевих євреїв. Друга висвітлює тему Голокосту, а третя кімната несе найбільше емоційне навантаження – вона є інсталяцією гетто, з усіма його жахами та болем.

По закінченні екскурсії присутні на заході зробили перші записи в Книгу почесних гостей.

Як запевняють ініціатори створення музею, реалізація проекту стала можливою завдяки співпраці з єврейською громадою міста Бердичева та її духовними лідерами – рабинами Моше Талеромом та Аківою Нємим. “Бердичів займає особливе місце у житті кожного з нас. Це не просто місто-легенда. Існує повір’я: коли єврею погано, йому достатньо сказати слово Бердичів (де б він не був) і після цього стає краще. Місто має сильну енергетику, завдяки тим євреям, що жили тут 300 років назад і зараз. Кожен вклав в атмосферу міста щось особливе”, – відзначив Аківа Нємой. Йому приємно, що музей єврейства в Бердичеві відкриває широкому загалу різнобічне життя єврейської громади: як його минуле, так і сучасність.