1944 – На бердичівській нафтобазі завершено роботи з відбудовування резервуарів і трубопроводів для приймання та відпуску нафтопродуктів. Вони були пошкоджені в результаті військових дій по звільненню Бердичева від німецьких загарбників. Цього ж дня до Бердичева прибули під злив перші залізничні цистерни з паливом для 1-го Українського фронту.
На відновлювальних роботах відзначились Григорій Іванович Петрук (машиніст, працював на нафтобазі з 1 травня 1941 року), Феодосій Іванович Стаднік (наливщик, працював на нафтобазі з 3 червня 1926 року), Павло Михайлович Девліш (зважувальник, працював на нафтобазі з 1 серпня 1931 року).
1950 – У Житомирі в сім’ї військовослужбовця народився Ахметов Рустам Фагімович – спортсмен, стрибун у висоту, педагог.
Рустам Ахметов дитинство та юність провів у Бердичеві, тут розпочав заняття в міській спортивній школі, у секції стрибків у висоту, якою на той час керував тренер Віталій Лонський. Взаємна довіра і повага, а ще самовіддана працездатність обох в ім’я досягнення високих результатів привели до успіху. У 12 років при зрості 1,55 метра він мав третій спортивний розряд, у тринадцять років – вже другий.
Але для покращення результатів необхідно було мати більший зріст. Тому Рустам Ахметов розробив власну методику тренувань і за три роки виріс на 23 (!) см – у 19 років його зріст був уже 186 см. Майстер спорту міжнародного класу Рустам Ахметов став семикратним чемпіоном України, двократним переможцем першості СРСР та Європи, чемпіоном V Спартакіади народів СРСР (1972). Рустам став учасником XX Олімпійських ігор у Мюнхені, де виборов шосте місце.
По закінченні спортивної кар’єри Рустам Ахметов обрав шлях спортивного педагога: працює у Житомирському державному педагогічному університеті ім. Івана Франка (нині — Державний університет), де пройшов шлях від старшого викладача до завідувача кафедри фізичного виховання.
Рустам Ахметов є одним з ініціаторів проведення у Бердичеві щорічних змагань найкращих стрибунів у висоту на призи Віталія Олексійовича Лонського.
1986 – За ініціативи колективу швейної фабрики, з метою допомоги у ліквідації аварії, що сталася на Чорнобильській атомній електростанції, у Бердичеві цього дня відбувся суботник.
Зароблені на суботнику кошти передали до фонду відшкодування збитків від аварії на ЧАЕС та допомоги потерпілим. Так, по результатам роботи швейники передали у фонд 8 тисяч карбованців, працівники машинобудівного заводу “Прогрес”, які також підтримали ініціативу швейників – 25 тисяч карбованців.
1997 – У Бердичеві відбулось освячення храму Успіння Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви (Київський патріархат), що розмістився у приміщенні колишнього Будинку культури цегельного заводу по вулиці КІМа (нині вулиця Зоряна).
Цього дня тут зібралося понад 60 бердичівлян, освячення церкви здійснили єпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав разом із священиками Свято-Михайлівського собору і бердичівської Преображенської церкви.
Організація і виконання необхідних робіт по облаштуванню приміщення здійснили члени міської організації Народного Руху України та церковної громади. Значну дієву допомогу їм надано заступником бердичівського міського голови Володимиром Ланських, який був присутнім під час освячення нового храму.
2003 – 17 та 18 травня у місті відбулись IV Дні польської культури.
До міста прибули гості з Польщі, України, Молдови, Білорусі та Росії. Польську делегацію очолив Генеральний консул Республіки Польща в Україні Сильвестер Шостак. В її складі були консул Кшиштоф Свідерек, депутати Сейму Тадеуш Самборський та Єжи Францішек Стефаник, представники польської поліції з Катовіц, міської влади з Олєсьніци, Проховніц, Требніци на чолі з мерами, журналісти з Любліна та Вроцлава, радіо “Ватикан”. На відкритті виступили депутати Верховної Ради Микола Жулинський і Павло Жебрівський, міський голова Василь Мазур.
У рамках Днів у приміщенні міського Палацу культури діяла виставка польських та місцевих художників “Поляки в Бердичеві” та “Бердичівська мозаїка”.
Якраз 17 травня Україна вперше відзначила День Європи, і саме в цей день при загальноосвітній школі №15 було відкрито Польський центр.
2009 – У рамках X Днів польської культури у Бердичеві в приміщенні Музею історії міста відкрилась фотовиставка польських фотомайстрів Малгожати та Єжи Карнасевичів під назвою “Польща та поляки на зламі епох”.
Мета виставки – пропагувати іміджу Польщі за кордоном. Хронологія представлених фотографій (1979-2007) відображає, зокрема, внесок опозиції у боротьбу з комуністичною системою, а також досвід, пов’язаний з членством Польщі у Європейському Союзі. Виставка розповідає про Польщу з перспективи бачення жителів міст та містечок кінця ХХ – початку ХХІ століття.
Водночас, із документальними фото, на виставці представлені фотографії польського пейзажу, Польщі романтичної і ностальгічної, а також мариністичні світлини з польського узбережжя Балтики. Це бачення польського краєвиду через призму глибоких особистих переживань та спогадів авторів.
2018 – Цього дня шляхом об’єднання Гришковецької селищної та Гальчинської, Никонівської, Осиківської, Половецької, Рейської, Скаківської, Старосолотвинської сільських рад Бердичівського району створено Гришковецьку селищну територіальну громаду. До складу громади входять 1 селище міського типу (Гришківці), 1 селище (Хмельове) та 15 сіл: Агатівка, Гальчин, Гвіздава, Дубова, Журбинці, Кукільня, Никонівка, Новий Солотвин, Осикове, Половецьке, Рея, Скаківка, Старий Солотвин, Сьомаки, Хмелище.
Станом на 2018 рік площа території громади становила 216,76 км², кількість населення – 9 872 осіб.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 червня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», громада увійшла до складу новоствореного Бердичівського району.
Джерело: Відомості Верховної Ради України, 2018, № 37, стор. 31.
2023 – Рішенням Президії Національної спілки краєзнавців України протокол №2 від 17 травня 2023 року за значний внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження національної історико-культурної спадщини та природних скарбів України директору ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» Ліпецькому Володимиру Леоновичу присвоєно звання «Почесний краєзнавець України».
Вручення відзнаки відбулось 8 червня – до Бердичева завітав представник Національної спілки краєзнавців України Віталій Кащук, до нього доєднався голова Житомирської обласної організації НСКУ Павло Скавронський. Вони привітали Володимира Ліпецького з відзнакою та вручили Свідоцтво про присвоєння почесного звання.
Таке відзначення бердичівського підприємця не випадкове: Володимир Ліпецький надає широку підтримку краєзнавчому руху як Бердичівщини, так і Житомирщини в цілому. Підприємець є членом обласної конкурсної комісії по створенню туристичної привабливості у Житомирській області, а Бердичівський пивоварний завод, маючи глибоке історичне коріння та традиції, нині чи не єдине з діючих підприємств Бердичівщини, де для всіх бажаючих проводяться екскурсії виробництвом. А переглянути екскурсантам є що – підприємство зберігає вікові традиції пивоваріння, тут поряд із новітніми досі використовують давні технології виготовлення справжнього хмільного напою.