Home Історія Цей день в історії 16 червня

16 червня

1591
0
SHARE

1918 – До Бердичева повернулись кармеліти: о. Казимир від Непорочного Зачаття – настоятель, о. Непомуцен від св. Іллі та о. Бертольд від Найсвятішого Серця Ісуса.

Кармеліти повернули право власності на свій монастир, керували парафією та були охоронцями санктуарію у тяжких післяреволюційних умовах до 1926 року – року, коли на базі монастирських споруд було утворено соціально-історичний музей та державний заповідник.

Згодом – у 1931 році Маріїнський костел було закрито і передано до заповідника як екскурсійний об’єкт.


Газета “Вісті” за 18 січня 1921 року.

1920 – У Бердичеві після звільнення міста від білополяків вийшов перший номер міської газети, яка отримала назву “Вісті”.

До цього у місті з квітня 1919 року видавалась газета “Известия”, що була започаткована виконавчим комітетом ради робітничих депутатів (рос. – Исполнительный комитет Совета рабочих депутатов).

Відновив випуск газети Бердичівський повітовий ревком, але вже під новою назвою та на умовах самофінансування. Редагувала газету редакційна колегія, а видавав Революційний комітет.

У такому вигляді газета існувала до 1 лютого 1922 року, її правонаступницею згодом стала міськрайонна газета “Радянський шлях”, відома нині бердичівлянам як міська газета “Земля Бердичівська”.


1921 – Бердичівська радіостанція, яку щойно ввели в експлуатацію, прийняла першу інформацію з міста Харків, який на той час був столицею України.

Іван Герасимович Бакалюк, радист ще часів Першої світової війни, довго вибирав місце для встановлення антени. Оскільки інтереси справи вимагали оперативності в одержанні інформації, вирішили використати з цією метою Успенський собор, пожежну каланчу і водонапірну башту, які були найвищими в місті.

На радіостанції слухачем (оператором) працювала Поліна Романівна Корченюк – єдина жінка-радіотелеграфіст. Вона навчилась азбуці Морзе також ще до революції, приймала радіограми зі швидкістю 110 знаків на хвилину. Третім радистом працював також досвідчений слухач Антон Кирилович Стецюк.

Інформацію, яку отримувала радіостанція, передавали повітвиконкому, повітовому комітету партії, редакції газети “Вісті” (нині “Земля Бердичівська”). Плакатний вісник РАТАУ, який одержувала радіостанція Бердичева, у скороченому вигляді передавали по телефону в Шепетівку і по всьому Бердичівському повіту.


Символічні сторінки розгорнутої книги, встановлені в обласному літературно-меморіальному музеї М.О. Островського.

1979 – У місті Шепетівка Хмельницької області урочисто відкрито обласний літературно-меморіальний музей М.О. Островського — обласний літературно-меморіальний музей, присвячений радянському письменнику Миколі Олексійовичу Островському. Музей як унікальну архітектурну споруду у 1989 році занесено до міжнародного каталогу “Музеї світу”.

У його спорудженні брали участь і працівники бердичівського машинобудівного заводу “Прогрес”. Вони виготовили п’ятнадцять масивних сталевих листів, зігнутих у вигляді аркушів паперу. На них способом плазмового різання викарбувані вислови видатних людей нашої Батьківщини. Крім того, було виготовлено чотири символічні сторінки розгорнутої книги. На їхніх сталевих поверхнях також вирізані назви творів Миколи Островського.

Цю унікальну роботу виконали газоелектрорізальник заготовчого цеху І. Негретов, робітники бригади котельників-складальників котельно-зварювального цеху Л. Бариловського. Багато зусиль у виконанні цього замовлення доклали головний зварювач М. Осипов, його заступник С. Калицький, старший диспетчер котельно-зварювального цеху Я. Векслер, начальник виробничо-диспетчерсього відділу В. Волощук, начальник заготовчого цеху М. Войтко.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here