Home Історія Цей день в історії 16 серпня

16 серпня

1699
0
SHARE

1903 – Оскільки правління акціонерного товариства заводу “Прогрес”, що знаходилось у Києві, відмовилось виконувати вимоги, які були висунуті робітниками заводу під час страйку 13 серпня, колектив заводу знову застрайкував. Їх підтримали робітники шкірзаводу Бурко, взуттєвої фабрики Левковського, меблевих фабрик “Войцехов-Вена” і Межиричера. У страйку взяли участь біля 1500 робітників різних підприємств Бердичева. Основні вимоги страйкуючих залишились без змін: скорочення робочого часу та підвищення заробітної плати.


yavorskiy_01
Яворський Антон Рафаїлович
(1908-1943)

1908 – У Києві в сім’ї службовця народився Яворський Антон Рафаїлович (1908-1943) – у роки німецько-радянської війни керівник молодіжної антифашистської підпільної організації міста Бердичева, засновник славутського антифашистського підпілля.

Антон Яворський до війни займав посаду військового керівника Бердичівського технікуму хімічного машинобудування. З початком війни в окупованому Бердичеві він з колишніх учнів та випускників технікуму створив антифашистську молодіжну підпільну організацію, яка проводила агітаційну роботу серед населення, диверсії на ворожих об’єктах як у Бердичеві, так і за його межами. Також Антон Яворський створив підпільну організацію серед залізничників міста Славута, став її керівником.

У ніч з 11 на 12 січня 1943 року на одній із явочних квартир Антон Яворський і його побратими були схоплені окупантами і відправлені у Шепетівське гестапо. Після жорстоких катувань 23 січня 1943 року А.Р. Яворський та інші підпільники були розстріляні та поховані в братській могилі на околиці Шепетівки.


1958 – На бердичівському цегельному заводі стала до ладу нова двоканальна тунельна піч. Піч являє собою цегляну споруду довжиною 75 метрів, висотою 6,5 метра і шириною понад 20 метрів з двома наскрізними випалювальними каналами. Річна потужність печі сягала 30-ти млн. штук цегли, що на 6 млн. більше, ніж потужність старої печі.

Випалювання цегли здійснюється за рахунок згорання дашавського газу. Всі виробничі процеси механізовані: бригада садчиків (працівники, які саджають цеглу в піч) завантажує спеціальні двоосні вагони цеглою-сирцем по 2500 штук кожний.

Джерело: Циркунов Б. Пусковий об’єкт став до ладу! // «Радянський шлях», №101 (6877) від 24.08.1958 р., с. 2.


2001 – У період з 16 по 19 серпня у Бердичеві в приміщенні міського Палацу культури проходив 3-й Міжнародний турнір з боксу серед юніорів на призи чемпіона XXVI Олімпійських ігор Володимира Кличка.


2005 – У Бердичеві вийшов перший номер міської газети “Бердичівські новини”. Видавець газети – ПП Березовенко, засновник – ТОВ “Добра справа АРС”.

Тижневик розміщує на своїх сторінках новини з життя міста, аналітичні матеріали, рекламні оголошення та програму телепередач.

Газета припинила своє існування у жовтні 2015 року.


klekota_01
Клекота Олександр Степанович
(1936-2012)

2012 – У Бердичеві після важкої хвороби помер Олександр Степанович Клекота (1936-2012).

Народився Олександр Степанович у селі Сімаки Бердичівського району в сім’ї військовослужбовця. З 1960 по 1969 рр. працював на комсомольській роботі в міськкомі комсомолу: інструктором, другим секретарем, першим секретарем. Шість років поспіль очолював комсомольську організацію Бердичева. З березня 1969 року Олександр Клекота обіймав посаду заступника голови виконкому міської ради, з 1979 року – на керівних посадах бердичівського шкіроб’єднання ім. Ілліча. Майже чверть століття Олександр Степанович працював на цьому підприємстві, з кінця 1990 по 1997 рік він – генеральний директор одного з найбільших підприємств у шкіряній галузі країни.

Похований Олександр Клекота в Бердичеві на загальноміському кладовищі в секторі почесних поховань.


2014 – В Києві на 85-у році життя помер Всеволод Зіновійович Нестайко – відомий український дитячий письменник.

Прощання з Всеволодом Нестайком. Будинок письменників України, серпень 2014 р.

Всеволод Нестайко народився 1930 року в Бердичеві в сім’ї службовця. У 1933 році, рятуючись від голоду, родина Нестайків разом із маленьким Всеволодом переїхала до Києва. У Києві Всеволод Нестайко проживав усе своє свідоме життя. У 1952 році Всеволод Зіновійович закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, більше тридцяти років працював у видавництві “Веселка” (Київ).

Всеволод Зіновійович Нестайко написав понад 30 дитячих книжок оповідань, казок, повістей і п’єc, чимало з яких стали бестселерами. А його трилогію “Тореадори з Васюківки” у 1979 році внесено до Особливо Почесного списку Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей.

Прощання з видатним дитячим письменником відбулось в Будинку СПУ на Банковій. Похований Всеволод Нестайко на Байковому цвинтарі біля письменника Віктора Баранова.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here