15 січня

1940 – У селі Дашківці Віньковецького району Хмельницької області в родині колгоспника народився Дупляк Микола Степанович.

Микола Дупляк після закінчення сільськогосподарського інституту отримав спеціальність “вчений зоотехнік”. За направленням працював спочатку зоотехніком, згодом головним зоотехніком хмелерадгоспу “Рея” Бердичівського району, яке очолював Герой Соціалістичної Праці Михайло Великий.

З 1974 року Микола Дупляк – директор хмелерадгоспу “Рея”. За значні успіхи, досягнуті у сфері сільського господарства, Миколі Степановичу присвоєно звання “Заслужений зоотехнік району”, він нагороджений орденом “Знак Пошани”, медалями, обирався депутатом Верховної Ради України (1990-1994). Рішенням Бердичівської районної ради від 23.06.2009 р. №191 Миколі Степановичу Дупляку присвоєно звання “Почесний громадянин Бердичівського району”.

1944 – Після визволення Бердичева від німецьких загарбників офіційно відновлено навчання в освітніх закладах міста: свої двері відкрили три середні школи – №1, №2, №8; чотири семирічки – №3, №4, №5, №6; одна початкова – №7.

Уже станом на 21 січня 1944 року в школах Бердичева навчалося 1528 учнів.

1958 – При міській лікарні почав працювати пункт переливання крові.

До цього кров для переливання доводилось возити з Житомира, що до певної міри ускладнювало роботу медичного закладу.

Новий пункт переливання обладнано сучасним устаткуванням, створені умови для його нормального функціонування. На цей час донори забезпечуються безплатним харчуванням у день здачі крові і звільняються від роботи на два дні. За існуючими правилами лікарня оплачувала донорів з розрахунку 50 карбованців за кожні 100 грамів зданої крові.

Пункт переливання у Бердичеві діяв до кінця 2018 року. З 2 січня 2019 року відділення трансфузіології в Бердичеві перейменували в лікарняний Банк крові. А це означало, що забір крові від донорів та її переробка тут більше не проводяться, і віднині бердичівські донори для здачі крові змушені їздити до обласного центру.

Джерело: С.Зальцман. Станція переливання крові // «Радянський шлях», №9 (6786) від 19.01.1958 р., с. 3.

1959 – У Радянському Союзі розпочався четвертий всесоюзний перепис населення, або перший повоєнний загальний перепис. Безпосередньо перепис тривав 8 днів – з 15 по 22 січня, а його підсумкові звіти були опубліковані у 1963 році.

Згідно даних цього перепису в Бердичеві станом на 15 січня 1959 року проживало 53 206 осіб. Із них 23 252 чоловіки та 29 954 жінки.

1974 – У Бердичеві підписано акт державної комісії про здачу в промислову експлуатацію другої черги потужностей солодового заводу на 32 тис. тонн солоду на рік. Таким чином загальна потужність солодового заводу, який випустив першу продукцію у 1959 році, досягла 52 тис. тонн солоду на рік.

На початок третього тисячоліття бердичівський солодовий завод залишився єдиним діючим солодовим заводом в Україні.

1981 – У місті Сімферополь після важкої хвороби помер Петро Іванович Орєхов (1914-1981) – танкіст, командир танкового батальйону, визволитель міста Бердичева.

У боях 24-31 грудня 1943 року та 1-5 січня 1944 року батальйон майора Орєхова знищив 16 танків, понад 40 самохідних і польових гармат, багатьох солдат і офіцерів ворога. 10 січня 1944 року Петру Івановичу Орєхову Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна і медалі “Золота Зірка” (№4084). У січні 1969 року в ознаменування 25-ї річниці визволення Бердичева від німецько-фашистських загарбників постановою бюро міського комітету Комуністичної Партії України та виконкому міської Ради депутатів трудящих Петру Орєхову присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

2014 – У Бердичеві на 95-у році життя помер Борисюк Микола Кіндратович (1919-2014) – педагог, учасник Другої світової війни, Почесний громадянин міста Бердичева.

Микола Борисюк народився 19 серпня 1919 року в селі Скраглівка нині Бердичівського району. Отримав педагогічну освіту, пройшов фронтами німецько-радянської війни від самого початку до її завершення.

З 1971 по 1981 рік Микола Борисюк очолював у Бердичеві середню школу №17. Микола Борисюк – відмінник народної освіти України, нагороджений багатьма освітянськими відзнаками, його портрет двічі розміщувався на міській Дошці пошани. Микола Кіндратович неодноразово обирався депутатом Бердичівської міської ради. У червні 2009 року Миколі Кіндратовичу Борисюку за багаторічну освітянську роботу, активну участь у громадському житті міста Бердичева присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Поховали Миколу Борисюка наступного дня – 16 січня – в Бердичеві у секторі почесних поховань загальноміського кладовища.