15 липня

1925 – У Бердичеві по вулиці Мала Юридика, 45, відкрито дитячий будинок для розумово відсталих та з певними відхиленнями дітей.

У будинку перебувало 25 дітей, яких перевели сюди з усіх міських дитячих будинків. Дитячий будинок був укомплектований 24 ліжками, 13 матрацами, ковдрами і подушками. Завідуючою закладом призначили Дейч, завідуючим господарством – Фельдмана.

1941 – У зв’язку з проривом німецьких військ із півночі до міст Сквира та Біла Церква, наступ радянських військ на Бердичів було зупинено.

Цього ж дня ворожі війська окупували село Голодьки (нині Мирославка) Бердичівського району.

1949 – У Бердичеві народився Павло Степанович Скавронський – педагог, вчитель географії вищої категорії, краєзнавець.

Павло Степанович є членом Національної спілки журналістів України, науковим кореспондентом Інституту педагогіки АПН України, тривалий час очолював загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №11 міста Бердичева.

У 1994 році Павло Скавронський стає одним із ініціаторів створення Бердичівського регіонального товариства краєзнавців, з 1998 року є його головою. За час його головування в Бердичеві проведено шість Всеукраїнських науково-краєзнавчих конференцій (1999, 2001, 2005, 2007, 2015, 2017 рр.), видано наукові збірники доповідей проведених конференцій про природу, господарство, історію Бердичева та його найближчих околиць.

1968 – Міський виконавчий комітет прийняв рішення про створення на базі Бердичівської лабораторії “Асколі” міської ветеринарної лікарні та визначив місце розташування її у Бердичеві.

1968 – Загальноосвітній школі села Райгородок Бердичівського району присвоєно ім’я Героя Радянського Союзу Вадима Клавдійовича Олійника (1922-1944) – колишнього учня цієї школи, який закінчив її у 1940 році. Одночасно на фасаді школи встановлено меморіальну дошку.

У 1981 році, коли у селі Райгородок побудували та відкрили нову загальноосвітню школу, меморіальну дошку перенесли до нової школи.

1978 – Цього дня в Бердичеві по вулиці Карла Лібкнехта на території обласного госпіталю ветеранів Великої Вітчизняної війни здано в експлуатацію новий лікувальний п’ятиповерховий корпус на 120 ліжок, харчоблок, пральня. У новому корпусі розгорнуто хірургічне відділення на 70 ліжок (у тому числі 20 урологічних ліжок ) і кардіологічне на 50 ліжок.

На цей час госпіталь очолює головний лікар Віктор Якович Добровольський, начальник медичної служби – Павло Антонович Сухоставський.

1993 – У Чернівцях помер Петро Герасимович Міхневич (1901-1993) – український актор, Народний артист УРСР, який народився у Бердичеві.

Петро Міхневич закінчив Київський музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка, з 1926 по 1931 рік працював у Київському драматичному театрі ім. І. Франка; у 1931-1937 рр. – у трупі Харківського театру Революції.

У 1940 році Петро Герасимович разом із дружиною Галиною Янушевич переїхав до Чернівців, де вони заснували театр імені Ольги Кобилянської та грали на сцені до останніх днів.

За тривале життя на сцені Петро Міхневич створив понад 200 незабутніх образів як у театрі, так і в кіно. За плідну працю Петро Герасимович окрім мистецьких відзнак нагороджений орденами “Знак Пошани” (1951), Трудового Червоного Прапора (1960), “Жовтневої Революції” (1971), багатьма медалями та Грамотами Міністерства культури України. Він став Почесним громадянином міста Чернівці.

Похований Петро Герасимович Міхневич у Чернівцях на місцевому кладовищі.