1765 – Цього дня в містечку Бердичів вперше розпочався Успенський ярмарок, що тривав 6 тижнів. Дозвіл на організацію цього ярмарку від короля Станіслава II Августа Понятовського отримав власник Бердичева князь Удальрик Радзивілл.
Ставши щорічним, ярмарок мав велике міжнародне значення і завдяки низьким податкам відігравав головну роль у піднесенні економіки містечка та округи. Під час ярмарку населення в Бердичеві з приїжджими збільшувалося вчетверо, приїжджі на ярмарок розташовувались на околицях міста, ставили свої намети. У місті торгівля йшла у різних місцях: ятках, сходках (нині Соборна площа), у Старому місті (біля мурів кляштора-фортеці). На ярмарок приїздили купці з Російської імперії, Австрії, Німеччини, Туреччини та інших країн. Торгували зерном, льоном, вовною, шкірами, виробами з дерева, посудом, смолою, дьогтем, рибою, цукром, полотном, сукном, шовком, галантереєю, плугами, косами та іншими виробами із заліза, ювелірними прикрасами. З імпортних товарів мали попит кава, тютюн, цитрусові, горіхи, прянощі, столітні вина тощо.
У 1856 році Успенський ярмарок перенесли до Києва, що стало серйозним ударом по економіці Бердичева.
1815 – Цього дня відбувся обряд урочистого закладення храму і спорудження нового фундаменту навколо стін старої дерев’яної Успенської церкви.
Розпочалось будівництво нової, вже кам’яної, церкви Успіня Божої Матері – архітектурної перлини Бердичева, яка згодом була знищена більшовицькою владою у 1936 році.
1901 – У місті відкрилася сільськогосподарська та промислово-реміснича виставка. Опівдні настоятель Успенського собору о. Андрієвський відслужив молебень, на якому були присутні київський губернатор Ф.Ф. Трєпов з дружиною, голова Київського сільськогосподарського товариства князь М.В. Рєпнін та інші урядовці. Головою виставки став Андрій Іванович Косіч – один із найбільш прогресивних землевласників повіту. До відкриття виставки ним підготовлено краєзнавчий нарис “Город Бердичев и Бердичевский уезд: Статистический очерк в сельскохозяйственном, бытовом и других отношениях” (1901).
У бердичівській виставці взяли участь 286 експонентів. Після її закриття 214 експонатів удостоїли почесних дипломів та медалей. Виставка засвідчила, що місто продовжує зберігати певне торгове і промислове значення, однак основна частина капіталів була вже спрямована на вирощування цукрових буряків і виробництво цукру. Так, 9 цукрових заводів Бердичівського повіту виробляли цукру у 20 разів більше, ніж потрібно для задоволення потреб місцевого ринку.
1921 – З метою відновлення роботи водопроводу, який був зруйнований під час Громадянської війни, а машинна станція (забезпечувала роботу водопостачання) – під час пожежі у липні 1920 року, у Бердичеві побудовано нове приміщення для машинної станції. У цьому приміщенні розмістили відремонтоване обладнання.
1958 – Цього дня прийнято в експлуатацію дитячий садок-ясла машинобудівного заводу “Прогрес”, який розташувався у триповерховому будинку по вул. Карла Лібкнехта, 86 (нині вулиця Європейська).
Нині цей будинок займає Відділення науково-технічної творчості Центру позашкільної освіти ім. Разумкова.
2001 – Рішенням виконкому міської Ради №530 від 15 серпня 2001 року за вагомий внесок у вирішенні соціально-економічних проблем територіальної громади міста Бердичева, популяризацію продукції вітчизняного товаровиробника, велику благодійну допомогу та враховуючи звернення колективу ВАТ “Бердичівський пивоварний завод” директору заводу ВАТ “Бердичівський пивоварний завод” Леону Романовичу Ліпецькому присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.
На цьому відзначення заслуг Леона Романовича перед міською громадою не завершаться: за внесок у розвиток міста Леон Романович Ліпецький буде відзначений Орденом Бердичева “За заслуги” (№2), у вересні 2005 році Указом Президента України Віктора Ющенко Леона Романовича нагороджено орденом “За заслуги” III ст.
2014 – У Всеукраїнському Санктуарії Матері Божої Святого Скапулярія у день Урочистості Внебовзяття Пресвятої Діви Марії сталась знаменна та історична подія: вперше за останні десятки років у Верхньому Храмі після реставрації відбулось рукоположення у священики брата Ордену Босих Кармелітів. З рук Архієпископа, Ординарія Київсько-Житомирської дієцезії Петра Мальчука рукоположений у сан священика брат-диякон Марек Громотка OCD.
Також на Євхаристії були присутні: заступник провінціала Краківської провінції Ордену Босих Кармелітів отець Андрій Рушала OCD, брати Ордену Босих Кармелітів на Україні, а також священики з різних парафій Київсько-Житомирської дієцезії, родина отця Марека з Польщі та представники Вищої духовної семінарії Пресвятого Серця Ісуса у Ворзелі, а також віряни з різних міст та сіл України. Крім Вищої духовної семінарії у Ворзелі отець Марек навчався у Києві у Інституті Богословських Наук імені Фоми Аквінського.
Отець Марек Громотка OCD народився в Польщі. До Ордену Босих Кармелітів належить з 1983 року. Був на місіях у Африці (Руанда та Бурунді). З 2002 по 2012 рік служив при Монастирі Босих Кармелітів у Бердичеві, а нині служить у Монастирі Босих Кармелітів в Києві. Отримав свячення диякона у Бердичеві 8 грудня 2007 року з рук Єпископа-помічника Київсько-Житомирської дієцезії Віталія Скомаровського.
Дитячий садок №1 з-ду “Прогресс” було видкрито у 1958 роцi, а не у 1968.
Дякую, помилку виправив.