15 листопада

1906 – У Російській імперії прийнято закон, яким заборонялось робітникам на виробництві розмовляти на мові ідиш. У зв’язку з цим у Бердичеві відбулись збори членів Бунду (єврейської соціалістичної організації), на яких прийняли резолюцію з осудом даного закону. Загалом у зборах Бунду взяли участь біля 7 тис. членів організації.

1984 – На території медичної роти військової частини, що розміщена на вулиці Короленка, відкрито Меморіал Слави воїнам-медикам, які віддали життя за Батьківщину в роки Великої Вітчизняної війни. Напис на меморіалі: “То, что сделано советской военной медициной в годы минувшей войны, по всей справедливости может быть названо подвигом”.

Автори проекту – військовослужбовці частини: старший прапорщик М.В. Романчук, молодший сержант В.Л. Гоголь та майор медичної служби В.М. Пономаренко.

На початку нового тисячоліття військові частини, що дислокувались на вулиці Короленка, розформували, територія перейшла у власність місцевої громади. На жаль, меморіал Слави військові офіційно не передали на баланс громади. Оскільки нині на цій території розташовані склади, підприємства, офіси приватний структур, меморіал Слави воїнам-медикам поступово знищили. Нині лише окремі його фрагменти нагадують про існування тут меморіалу.

1991 – Державні органи Житомира та Бердичева передали верхній храм костелу Босих Кармелітів нещодавно утвореній римо-католицькій парафії Бердичева.

З цього моменту розпочалось відродження релігійної святині, її відбудова триватиме майже два десятиліття.

На сьогодні тут діє Санктуарій Матері Божої Бердичівської, який 27 жовтня 2011 року оголошено Всеукраїнським національним Санктуарієм.

1997 – Колишній будинок купця Першої гільдії Давида Магазаника, який на цей час займає міська загальноосвітня школа №11, відвідав його онук – Ерік Магазаник із дружиною Лорою, які нині проживають у США.

Гості ознайомились з приміщенням школи, життям учнів та педагогічного колективу.

2012 – У приміщенні міської бібліотеки цього дня відбулась презентація книги “Бердичів. Історія міста від заснування до сьогодення (історико-краєзнавчий нарис)”, автором якої став місцевий краєзнавець Анатолій Горобчук.

Власне, книга вийшла з друкарні ще наприкінці вересня, але офіційна презентація відбулась лише тепер. Фінансову допомогу у виданні книги надав депутат Верховної Ради України Святослав Піскун. Тираж книги доволі невеликий – 300 примірників, які розійшлися бібліотеками міста та району, навчальними закладами.

На презентації були присутні краєзнавці Бердичева, журналісти та люди, яких цікавить історія рідного міста та краю.

2016 – У приміщенні нижнього храму Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію (кляштор Босих Кармелітів, площа Соборна, 25) розпочалась Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція з міжнародною участю “Музеї Бердичівського краю: історія та сучасність”, присвячена 90-й річниці від часу відкриття в місті першого музею (1926 р.).

На початку конференції голова Житомирської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор Музею історії м. Бердичева Павло Скавронський зачитав учасникам і гостям науково-краєзнавчої конференції текст привітання, яке надійшло від Голови правління Національної спілки краєзнавців України Олександра Реєнта і вручив Почесні грамоти ювілярам року: краєзнавцям Людмилі Самойленко, Наталії Захарчук, Василю Тимошенку та Юрію Лукуцу.

На протязі двох днів науковці, краєзнавці, історики та музейні працівники знайомились із новими матеріалами щодо розвитку музейної справи на Житомирщині, краєзнавчими дослідженнями, представленими численними учасниками конференції.

За результатами роботи конференції видано науковий збірник її матеріалів, який містить понад 60 різнотематичних робіт.