15 вересня 2017 року. Збори громадськості з нагоди річниці Голокосту.

Сьогодні бердичівляни згадували одну з найтрагічніших сторінок нашої історії – трагедію вересня 1941 року, коли десятки тисяч людей були знищені нацистами лише за те, що були євреями…

Щороку єврейська громада приходить до пам’ятного знаку, щоб вшанувати пам’ять своїх рідних та близьких. До них приєднуються й інші – громадяни, для яких не існує національності у питанні права жити чи померти тій чи іншій людині. Приєднуються ті, для кого кожне людське життя безцінне, кожна безневинна смерть – трагедія. І саме ці втрачені безневинні душі у хвилині мовчання пом’янули учасники скорботного заходу. Саме про ці безневинні душі згадували у свої виступах і заступник міського голови Валентина Адаменко, і рабин міської синагоги Аківа Нємой, і одна з небагатьох, кому вдалось пережити цю трагедію – Галина Шулятицька.

Скорботні квіти лягли до пам’ятних знаків, встановлених на території міста та його околицях. Схилено голови перед пам’яттю невинно знищених наших земляків. Вкотре повторено слова кадіш – єврейської молитви, що виголошує прагнення до кінцевої спокути та спасіння, вкотре звуки шофару – ритуального музичного інструменту – своїм плачем огорнули присутніх на мітингу…

Подякуймо ж тим, хто з року в рік зберігає пам’ять. Пригадаймо тих, про кого цю пам’ять зберігають.