14 березня

1850 – О 7-й годині ранку в римо-католицькому костелі святої Варвари видатний французький письменник Оноре де Бальзак (1799-1850) взяв шлюб із 46-річною Евеліною Ганською (1801-1882), поміщицею з села Верхівня (нині Ружинський район), яка походила з древнього войовничого польського роду, володіла великими статками та маєтком.

На вінчанні за свідків були присутні дочка Евеліни — Анна та київський губернський маршал дворянства Густав Олізар. Також присутній чоловік Анни граф Жорж Мнішек. Вінчав пару Житомирський прелат Олицької колегіати Віктор Ожаровський, надісланий Луцько-Житомирським єпископом, та канонік Йосип Білобоцький. Книга із записом реєстрації шлюбу нині зберігається в Державному архіві Житомирської області.

Після церемонії вінчання Бальзак заявив Евеліні: “Ура! Я зробив те, чого не зміг Бонапарт! … У твоїй особі я підкорив Росію”.

1911 – Згідно з наказом царського прем’єр-міністра Петра Столипіна у Бердичеві, як і по всій країні, створюється земська управа, яка як орган місцевого врядування, окрім іншого, взяла на своє повне утримання дільничний ветеринарний персонал, його роз’їзди в межах повіту та лікування тварин, які перебували у власності населення.

1918 – У селі Петрецово Калязінського повіту Тверської губернії (нині – Калязінський район Тверської області) в родині селянина-бідняка народився Жуков Георгій Миколайович (1918-2002) – учасник німецько-радянської війни, який тривалий час проживав у місті Бердичеві.

Георгій Миколайович брав активну участь у громадському житті міста, став одним з засновників ветеранського руху в Бердичеві. Рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської Ради №270 від 25 квітня 2000 року за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу Георгію Миколайовичу Жукову було присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Помер Георгій Жуков 2 квітня 2002 року, похований у Бердичеві на загальноміському кладовищі.