13 грудня

1944 – У хірургічному польовому рухомому госпіталі №5486 біля села Адонь (Румунія) помер від ран Іван Михайлович Карпенко (1915-1944) – учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.

Іван Карпенко народився у селі Слободище нині Бердичівського району в селянській родині, на фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року. Він – командир дивізіону 127-го гвардійського артилерійського полку 59-ї стрілецької дивізії. Воював на Західному, Ленінградському, Волховському, Південно-Західному, 4-у Українському, 3-у Українському, 2-у Українському фронтах. Двічі поранений. Свій подвиг здійснив 4 грудня 1944 року біля села Адонь (Румунія), коли викликав вогонь радянської артилерії на себе, намагаючись зупинити контрнаступ ворога. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за вміле і мужнє артилерійське забезпечення форсування дивізією ріки Дунай капітану Івану Карпенку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нині тіло Героя покоїться у рідному селі Слободище, на могилі встановлено обеліск з присвятним написом та портретом Героя.

1947 – У Бердичеві в робітничій родині народився Микола Михайлович Коржук.

Микола Коржук тривалий час працював у відділі Державної автоінспекції міста Бердичева, з 1986 по 1992 рік та з 1994 по 2004 рік очолював цей відділ.

Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №479 від 18.08.2005 р. за вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста, активну участь у житті територіальної громади міста та з нагоди ювілею – 575-ліття від року заснування Бердичева Коржуку Миколі Михайловичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

1984 – Постановою бюро міського комітету Компартії України і виконкому бердичівської міської Ради №33 від 13 грудня 1984 р. на ознаменування 40-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, за участь у визволенні міста Бердичева від німецько-фашистських загарбників звання “Почесний громадянин міста Бердичева” з врученням свідоцтва, червоної стрічки і медальйону з написом на них “Почесний громадянин міста Бердичева” присвоєно:

– Аліну Василю Івановичу, Герою Радянського Союзу, який після звільнення з лав Радянської Армії брав активну участь в громадській роботі проводив велику і плідну роботу по військово-патріотичному вихованню підростаючого покоління;

– Гусаковському Йосипу Іраклійовичу, генералу армії, двічі Герою Радянського Союзу, колишньому командиру 44 гвардійської танкової Бердичівської, ордена Леніна, Червонопрапорної, орденів Суворова, Кутузова, Богдана Хмельницького і Червоної Зірки, а також орденів Сухе-Батора і Бойового Червоного Прапора МНР бригади, яка брала активну участь у звільненні міста Бердичева з 30 грудня 1943 по 5 січня 1944 року.

2016 – У приміщенні Центральної міської бібліотеки відбулася презентація книги Олександра Кухарчука із серії “Козацька Русь” під назвою “Гетьман Іван Виговський”. В історичному романі розповідається про Івана Виговського – видатного полководця, що пройшов шлях від полоненого татарської орди до гетьмана Київської Русі.

Олександр Кухарчук – член Національної спілки письменників України. За літературну діяльність у 2016 році нагороджений дипломом “Краща книга року”, дипломом “Лауреат премії імені Василя Земляка”, грамотою щорічного обласного конкурсу “Краща книга року”. На сьогодні художній цикл “Київська Русь” нараховує п’ять книг, об’єднаних тематикою козаччини: “Козацька Русь. Сплюндрована Калина” (2012), “Козацька Русь. Неопалима Купина” (2013; обидві – переможець на літературному конкурсі “Краща книга 2013 року”), “Козацька Русь. Полковник Лаврін Капуста” (2014; “Краща книга 2015 року” у номінації “Проза”), “Козацька Русь. Гетьман Іван Виговський” і “Козацька Русь. Кошовий отаман Вовкодав” (обидві – 2015; усі – Київ).

2018 – У Бердичеві на території кляштору Босих Кармелітів вперше в його історії розпочались археологічні дослідження, які проводить Житомирська археологічна експедиція під керівництвом наукового співробітника Інституту археології НАНУ, кандидата історичних наук Андрія Петраускаса.

До складу археологічної експедиції увійшли співробітники Житомирського обласного краєзнавчого музею, Житомирського державного університету ім. Івана Франка та Житомирської археологічної експедиції Інституту археології НАН України. На протязі п’яти днів вони зробили невеликий розкоп розміром 2 на 2 метри та дослідили культурний шар загальною товщиною у 8 метрів, дійшовши до материкової поверхні. За цей час науковці виявили та попередньо дослідили 272 предмети – від численних фрагментів кісток тварин до елементів будівель та споруд, залишків предметів із деревини, металевих виробів, фрагментів глиняного посуду, монет. Основна маса виявлених пам’яток залишилась у фондах Музею історії міста Бердичева.

За результатами роботи археологічної експедиції 18 грудня у приміщенні Музею історії міста Бердичева відбулась підсумкова прес-конференція, на якій учасники експедиції ознайомили громадськість з результатами своєї роботи.