13 січня

1901 – Цього дня купецтво Бердичева оголосило, що зобов’язується щорічно вносити плату на утримання комерційного училища, рішення про відкриття якого нещодавно прийняла Бердичівська міська Управа.

Спорудження нової будівлі для навчального закладу завершили у 1908 році, того ж року училище розпочало діяльність. Курс навчання тривав 7 років, у кожному класі здобували освіту до 40 учнів.

Водночас, окрім чоловічого, у цьому будинку відкрили й жіноче середнє комерційне училище, а також вечірні торговельні курси.

Перший випуск комерційного училища припав на роки Першої світової війни.

Нині у будівлі комерційного училища знаходиться Бердичівський педагогічний коледж.

На фото справа – меценати спорудження училища, всього 17 осіб.

1923 – У Бердичеві вперше відбувся “День суспільної звітності шкіл для батьків та громадськості”, де окрім директора школи перед громадою звітували педагогічні та учнівські колективи.

1928 – Бердичівський Окружний виконавчий комітет видав обов’язкову постанову за №3 “Про встановлення шляхів для перегону худоби”.

Цією постановою встановлювалися шляхи курсування транспорту. Водії транспорту, що перевозить тварин та тваринні продукти, обов’язково повинні були мати при собі посвідчення водія та довідки про ветеринарний огляд.

1944 – Біля села Кустовецьке (Вінницька область) загинув Микола Павлович Семак (1919-1944) – гвардії лейтенант, командир роти протитанкових рушниць 338-го гвардійського стрілецького полку 117-ї гвардійської стрілецької дивізії.

Рота Микола Семака біля села Кустовецьке відбила 5 контратак противника, знищивши 5 танків, 2 бронетранспортера, близько 10-ти вогневих точок. У критичну хвилину бою командир роти з гранатами кинувся під фашистський танк і ціною власного життя сприяв виконанню бойового завдання.

Звання Героя Радянського Союзу Миколі Семаку присвоєно 25 серпня 1944 року посмертно. Також Герой був нагороджений орденами Леніна і Червоної Зірки.

Спочатку Миколу Павловича Семака поховали у селі Кустовецьке, у 1970 році його останки перенесли на військову ділянку міського кладовища по вулиці Пушкіна у Бердичеві. Нині одна з вулиць Бердичева носить ім’я Героя.

1953 – У 1954 році Радянський Союз готувався широко відзначити 300-річчя возз’єднання України з Росією (у 1654 році Військо Запорізьке і частина підконтрольних йому областей перешли у підданство Московському Царству).

З цієї нагоди в країні планується провести низку заходів, серед яких відкриття пам’ятних знаків, виставок, видання тематичної літератури та ін. У Бердичеві також готуються зустріти цю дату. Так, цього дня у міському краєзнавчому музеї відкрилась виставка, присвячена 300-річчю возз’єднання України та Росії.

2004 – На базі бердичівської загальноосвітньої школи №5 I-III ст. створена циркова студія “Жанр”.

Студія “Жанр” особлива і вирізняється серед інших, оскільки в ній займаються діти з обмеженими фізичними можливостями. Вони отримали шанс разом із однолітками, які не мають серйозних проблем зі здоров’ям, освоїти циркове мистецтво. Одним з напрямків роботи студії є фізична та психологічна адаптація дітей, що мають різноманітні фізичні вади.

З часу створення студії її очолює колишній повітряний гімнаст Петро Миколайович Герасименко. Під керівництвом Петра Миколайовича діти проходять перший реабілітаційний етап, займаються на тренажерах та гімнастичному знарядді.

З часу свого створення студія “Жанр” ставала лауреатом та переможцем численних регіональних всеукраїнських та міжнародних конкурсів та фестивалів. У 2007 році студія “Жанр” за вагомий внесок у розвиток культури українського народу, високий художній рівень та виконавську майстерність отримала від Міністерства культури і туризму України високе звання “народний зразковий аматорський колектив”.

2019 – Цього недільного дня в Бердичеві в оновленому Музично-драматичному театрі на Європейській відбулась прем’єра вистави, поставленої місцевими театральними професіоналами та аматорами за мотивами книги київської письменниці Марини Гримич «Фріда».

Ця вистава стала першою, яку підготували та поставили на сцені оновленого театру (його урочисто відкрили за рік до того – 14 січня 2018 року) бердичівські майстри.

Адаптувала книгу «Фріда» під постановку на сцені режисер-постановник Валентина Ратушинська. А бердичівським в ній є не лише гра місцевих акторів, а й головна сюжетна лінія, яка обертається, або вірніше сказати – переплітається, з долею нашого міста та, особливо, з долями мешканців одного з його будинків за адресою вулиця Торгова, 4.

Проблеми родини і нації, кохання і зради, гешефту і збитків, пошуки власного «я» головної героїні, яку прекрасно зіграла випускниця театрального ВУЗу Анастасія Сердюк, давали привід не раз задуматися глядачам п’єси. «Хто ми є? Як ми живемо? Кого ми любимо?», – такі питання виникали у глядачів, які по дві години у кожній дії майже не дихали, дослухаючись до монологів, чи слідкуючи за грою акторів.