12 червня

1765 – Цього дня в Бердичеві вперше розпочався Онуфріївський ярмарок, що тривав 6 тижнів.

Дозвіл на організацію цього ярмарку, який став щорічним, власник Бердичева князь Удальрик Радзивілл отримав від короля Станіслава II Августа Понятовського. Ставши щорічним, у наступні роки ярмарок здобув велике міжнародне значення і завдяки низьким податкам відігравав головну роль у піднесенні економіки містечка та округи. Сюди приїздили купці з Російської імперії, Австрії, Німеччини, Туреччини та інших країн. Торгували зерном, льоном, вовною, шкірами, виробами з дерева, посудом, смолою, дьогтем, рибою, цукром, полотном, сукном, шовком, галантереєю, плугами, косами та іншими виробами із заліза, ювелірними прикрасами. Із імпортних товарів мали попит кава, тютюн, цитрусові, горіхи, прянощі, столітні вина тощо.

На жаль, у 1856 році Онуфріївський ярмарок перенесли до Києва, що стало серйозним ударом по економіці Бердичева.

1907 – Після проголошення у 1905 році свободи совісті у Росії розпочалась повсюдна реєстрація старообрядницьких общин.

Цього дня у Бердичеві зареєстровано безпопівську Вознесенську старообрядницьку общину.

Безпопівщина — один із основних напрямів старообрядництва; виник у середині 17 століття під час розколу православної церкви в Московії, що стався після церковної реформи 1653-1656 рр. На відміну від попівців безпопівщина заперечує необхідність духівництва і церковної організації.

1913 – У селі Чубинці нині Сквирського району Київської області у селянській родині народився Демиденко Валер’ян Никодимович (1913-2012) – учасник Другої світової війни, незмінний голова Бердичівського міського виконавчого комітету з 1952 по 1972 рік.

Окрім рекордної тривалості перебування на посаді голови виконкому, Валер’ян Демиденко з 1950 року по 1969 рік дев’ять разів обирався депутатом Житомирської обласної ради депутатів трудящих. За 20 років керівництва Бердичевом Валер’яну Демиденку вдалося зробити місто таким, яке стало заробляти для власних потреб коштів більше, ніж виділяли із державного бюджету.

За багаторічну сумлінну працю в органах виконавчої влади Валер’яну Никодимовичу у 1998 році присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”. Також Валер’ян Демиденко став кавалером ордену міста Бердичева “За заслуги” за номером 001.

Помер Валер’ян Демиденко 4 листопада 2012 року на 100-у році життя. Похований у секторі почесних поховань загальноміського кладовища по вулиці Бистрицькій.

1966 – За поданням колективу бердичівського машинобудівного заводу “Прогрес” зварювальниця котельного цеху Людмила Іллівна Горбаченко цього дня у ході виборів була обрана депутатом від Житомирської області до найвищого виборного органу Радянського Союзу – Верховної Ради СРСР.

Впродовж наступних чотирьох років вона не лише працювала на заводі, але й як депутат брала участь у вирішенні нагальних питань розвитку міста, області, держави.

Згодом Людмила Горбаченко ще двічі обиралась депутатом СРСР. У 2005 році згідно рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради їй присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

1991 – На вулиці Леселідзе міста Бердичева були розкопані та згодом на військовій ділянці кладовища по вулиці Пушкіна перепоховані останки радянських воїнів-танкістів – членів одного екіпажу, які загинули під час визволення Бердичева від окупантів 4 січня 1944 року.

Роботи з розкопок та перепоховання здійснили члени військово-патріотичного клубу “Факел” (керівник В’ячеслав Макаров), який діяв при міській середній школі №12.

2003 – Колишньому голові Бердичівського міськвиконкому, Почесному громадянину міста Бердичева Валер’яну Никодимовичу Демиденку цього дня виповнилось 90 років.

З нагоди ювілею колишнього мера у залі засідань міськвиконкому зібрались колишні та нинішні працівники міськвиконкому, журналісти, керівники міських підприємств, директори шкіл, друзі та члени родини Валер’яна Демиденка. Нинішній міський голова Василь Мазур щиро привітав ювіляра, подякував йому за той неоціненний вклад, який він зробив у розвиток нашого міста за роки багаторічної праці, побажав йому ще багато років життя.

2008 – У відповідності до наказу Міністерства освіти і науки України Бердичівський політехнічний коледж перейменований у державний вищий навчальний заклад “Бердичівський коледж промисловості, економіки та права”.

На сьогодні коледж є вищим навчальним закладом І-го рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України. У закладі навчаються студенти за 8 спеціальностями на денній та заочній формах навчання.