12 липня

1958 – Два місяці перед тим, а саме 15 травня 1958 року, у Радянському Союзі відбувся запуск чергового штучного супутника Землі Супутник-3.

Саме цього дня політ супутника можна було спостерігати в нічному небі над Бердичевом.

Супутник-3 став першим радянським повноцінним космічним апаратом, що мав усі системи, властиві сучасним космічним апаратам. Маючи форму конуса з діаметром основи 1,73 метра і висотою 3,75 метра, супутник важив 1327 кілограмів. На борту супутника розміщувались 12 наукових приладів. Супутник пролітав до 6 квітня 1960-го року.

1981 – У Бердичівському районі під час грандіозного спортивного свята урочисто відкрито великий спортивний комплекс, який розмістився біля села Скраглівка.

Збудовано комплекс силами та на кошти колгоспу ім. Леніна села Мирославка, до складу якого входило і скраглівецьке господарство. На урочистості з нагоди відкриття комплексу прибули члени бюро райкому Компартії України, члени райвиконкому, почесні гості, ветерани війни і праці, передовики виробництва, керівники підприємств, колгоспів та радгоспів району. Також прибув секретар Житомирського обласного комітету партії В.Є. Острожинський. Зі словами привітання до гостей звернувся голова правління колгоспу імені Леніна, кавалер орденів Леніна, Трудового Червоного Прапора, “Знак Пошани”, член облвиконкому, делегат XXVI з’їзду КПРС Сергій Євгенович Горячий. Під оплески присутніх він вручив групі молоді і спортсменів символічний ключ від спортивного комплексу.

1987 – У Республіці Афганістан під час рятування екіпажу палаючого на аеродромі літака загинув Олександр Михайлович Лещенко (1959-1987) – прапорщик, авіамеханік вертольоту МИ-24.

Олександр Лещенко народився в Бердичеві в робітничій сім’ї, звідси був призваний в лави Збройних Сил. За проявлені героїзм та мужність Олександр Лещенко нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).

Похований Олександр Лещенко у Бердичеві у військовому секторі загальноміського кладовища по вулиці Войкова.

1991 – В Україні вперше відзначили День Незалежності – свято, встановлене в пам’ять про те, що рік тому — 16 липня 1990 року — Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.

У Бердичеві урочистості з цієї нагоди відбулись значно раніше встановленої дати – 12 липня. Наприкінці робочого дня на Жовтневій площі (нині площа Центральна) встановили мікрофони, з гучномовців лунали українські та російські пісні. На мітингу попри оголошення були присутні лише декілька сотень городян. Крім червоних прапорів, були й жовто-блакитні – представники офіційної організації Руху тримали ці полотнища і гасло “Ще не вмерла Україна”, що викликало обурення деяких людей старшого віку.

Розпочався мітинг виступом артистів народного фольклорно-етнографічного ансамблю “Зоряни” з Житомира. До мікрофона почергово підходили народний депутат України Олексій Хилюк та голова районної Ради Василь Сухораба, які привітали земляків із Днем незалежності України та розповіли про поточну політичну та економічну ситуацію в Україні, місті та районі.

Після ще декількох художніх номерів у виконанні ансамблю “Зоряни” мітинг закрили.

2003 – У місті відбулась презентація міської приватної телерадіокомпанії “ВІК”, яка вперше продемонструвала свою програму о 16 год. 30 хв. у телевізійному ефірі на телеканалі “ТОНІС”. Директор телекомпанії – Віктор Бесаліцьких, редактор програм – відомий у Бердичеві журналіст Володимир Карташов.

У подальшому телерадіокомпанія транслювала програми власного виробництва по мережі кабельного телебачення, в ефірі – за допомогою радіопередавача дециметрового діапазону. Основний об’єм мовлення телекомпанії складають програми новин (виходять в ефір щогодини), ток-шоу, тематичні і пізнавальні передачі.

2013 – У приміщенні кав’ярні польського товариства сприяння підприємництву, яка знаходиться по вулиці Лілії Карастоянової, 22, відбулась презентація книги Юрія Балюка “Єврейська держава Бердичів”.

Книгу презентував сам Юрій Балюк. Автор історичного нарису намагається на основі архівних матеріалів висвітлити різноманітні сторони життя єврейської громади міста Бердичева з 1900 по 1941 роки, осмислити поняття “єврейська державність”. Саме у передвоєнні роки у Бердичеві проживало багато євреїв і доля міста багато в чому залежала від них.

Книга відкриває читачеві тогочасну дійсність, яка подекуди залишається актуальною і сьогодні. Автор намагався не перевантажувати текст незрозумілими термінами та великою кількістю історичних дат, тому книжка вийшла доступною як для учнів старших класів, так і для дорослих, які раніше не цікавилися історією.