10 червня

1913 – У селі Халаїмгородок (нині село Городківка Андрушівщини) народився Іван Якович Стаднічук (1913-2000) – художник, член спілки художників Казахстану та СРСР.

Іван Стаднічук навчався у школі №1 Бердичева, яку успішно закінчив. На початку 1930-х років, рятуючись від голоду, переїхав до Середньої Азії, працював у Бухарі в театрі юного глядача. У 1940 році Іван Стаднічук закінчив Ташкентське художнє училище, у 1952 році – Ленінградську Академію мистецтв. З початку 1950-х років проживав та працював в Алмати (Казахстан).

Мешкаючи у Казахстані Іван Якович ніколи не забував, що він українець. Саме тому багато його картин присвячені українській тематиці, зокрема Т.Г. Шевченку, М.В. Гоголю, рідній Житомирщині, батькам.

Помер Іван Якович Стаднічук 26 лютого 2000 року. Похований у місті Алмати.

1930 – У червні в Бердичеві у відповідності до постанови Ради Народних Комiсарiв УРСР у будинку по вулиці К. Лібкнехта, 53/1, у якому до цього діяв педагогічний технікум, організовано Бердичівський інститут соціального виховання в складі 4 факультетів: фізико-математичного, агро-бiологiчного, філологічного та історичного.

Інститут у 1933 році був реорганізований у педагогічний, у 1936 році – в учительський. Напередодні німецько-радянської війни в ньому навчалося 500 студентів на стаціонарному та 2700 на заочному відділеннях. Нині це педагогічне училище І рівня акредитації.

1958 – У першій декаді червня в дитячій спортивній школі при міському відділі народної освіти відбулась урочиста подія – перший випуск спортсменів, які пройшли трирічний курс занять у секціях. Здебільшого це випускники середніх шкіл, які днями отримали атестати зрілості.

Директор ДСШ т. Силенок урочисто поздоровив спортсменів із закінченням занять. Всього спортивною школою підготовлено сорок спортсменів-розрядників.

На час свого створення у дитяча спортивна школа займала приміщення закритого владою католицького храму Святої Варвари, що знаходиться на вулиці Карла Лібкнехта (нині вулиця Європейська).

Джерело: З.Колесник. Перший випуск дитячої спортивної школи. // «Радянський шлях», №70 (6846) від 13.06.1958 р., с. 4.

2002 – На початку червня у Бердичеві в іудейській релігійній общині запрацювала міква – басейн для ритуальних омовінь.

Будівництво мікви завершили ще восени, але з-за малої кількості дощів і враховуючи, що вода в мікві повинна бути джерельною або дощовою, басейн так і залишався без води до цього часу. Після сильних дощів, що випали на початку червня, міква наповнилась і стала придатною до використання.

Цікаво, що за декілька днів до цього рабин Шмуель Плоткін і рабин Аріє Спектор провели біля могили рабина Леві-Іцхака Бердичівського спеціальну молитву про дощ.