10 січня

1944 – У Бердичеві проводять роботи з відновлення стратегічних об’єктів господарства, пошкоджених під час окупації міста ворожими військами. Так, цього дня відновила свою роботу центральна електростанція. Правда, відновили роботу лише одного генератора (до війни діяло два турбогенератори потужністю по 3 тис. кВт. кожен), електроенергію подали для потреб госпіталю, хлібозаводу, інших важливих об’єктів міста.

Цього ж дня із Бердичівської залізничної станції вирушив перший (після звільнення міста від німецьких загарбників) потяг на Житомир.

Відновила роботу і нафтобаза, яка знаходилась поруч із залізницею. Наказом виконуючого обов’язки начальника Житомирського обласного управління Головнафтопостачання Е.І. Шпільмана директором нафтобази призначили Василя Юхимовича Гаврилюка, який із 1931 року працював бухгалтером нафтобази (до речі, він працював бухгалтером і під час окупації 1941-1944 рр.). Йому поставили завдання розгорнути роботи з відбудовування резервуарів і трубопроводів для приймання та відпуску нафтопродуктів.

1944 – Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за уміле командування в маневрових видах бою, нанесення ворогу великих втрат в живій силі і техніці і проявлені при цьому мужність, сміливість і відвагу полковнику Луппову Володимиру Васильовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Володимир Луппов загинув 5 січня 1944 року біля села Рачки Чуднівського району під час проведення бойового рейду по тилам ворога на чолі мотострілецької бригади, керівником якої він був.

Поховали Володимира Луппова у Бердичеві у сквері на Радянській (нині Соборній) площі, у 1950 році тіло Героя перепоховали у Москві на Новодівичому кладовищі.

1944 – Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за мужність і військову майстерність, виявлені при форсуванні Дніпра й утриманні захопленого плацдарму у листопаді 1943 року молодшому сержанту, командиру відділення протитанкових рушниць 1-го мотострілецького батальйону 22-ї гвардійської мотострілецької бригади 6-го гвардійського танкового корпусу Жадейкіну Максиму Степановичу присвоєно звання Герой Радянського Союзу.

Максим Жадейкін загинув, лише одного дня не доживши до присвоєння йому високого звання. Це сталось 9 січня під час бою за село Буряки Бердичівського району.

Максим Жадейкін народився в селі Налітово (нині Пуркаєво) Дубьонського району Мордовії (РРФСР). Похований Герой в одній із братських могил у селі Буряки. На батьківщині ім’ям Героя названа вулиця в селі Дубьонки та школа в Пуркаєво, там же встановлено його погруддя.

1944 – Цей день став останнім днем перебування німецьких військ на території Бердичівського району – підрозділи Червоної Армії після впертих боїв визволили село Буряки, у боях за яке 7-9 січня загинуло 284 радянських воїнів 22-ї гвардійської мотострілецької, 44-ї гвардійської танкової, 69-ї механізованої бригад і 129-ї гвардійської стрілецької дивізії.

Поховали воїнів на сільському кладовищі в шести братських могилах. Серед похованих – Герой Радянського Союзу М.С. Жадейкін. У 1957 році біля могил встановлена бетонна скульптура воїна з присвятним написом на постаменті, у 1985 році зліва і справа від неї вертикально укріплені три плити із нержавіючої сталі з меморіальним написом і прізвищами воїнів-визволителів. У 1997 році на місці братської могили проведено реконструкцію та встановлено меморіал зі скульптурами Сумуючого воїна та Скорботної матері з дитиною, між якими розміщено десять бетонних плит з іменами загиблих воїнів.

1992 – Цього дня в Україні розпочалась грошова реформа – взамін радянських карбованців уведено в грошовий обіг купоно-карбованці багаторазового використання. Таким чином, Україна стала першою з країн колишнього СРСР, яка стала будувати власну грошову систему, здатну забезпечувати емісію і регулювання обороту національних грошей.

Передбачалося, що купоно-карбованець буде запроваджуватись в обігу поступово, заміняючи в обороті рубль, що забезпечить його достатню стабільність. Але з перших же днів введення в обіг у Бердичеві неофіційний курс обміну по відношенню до карбованців колишнього Радянського Союзу стрімко зріс до співвідношення 1:10, хоча офіційний курс встановили на рівні 1:1.

2009 – 55-річного жителя села Скаківка Бердичівського району Віктора Мартинюка занесли до Книги рекордів України: впродовж двох років він схуд на 130 кг. Якщо на початку його вага становила 208 кг, то наприкінці процесу – 78 кг.

Допомогу у схудненні Віктору Мартинюку надав київський лікар-психотерапевт Володимир Миркін. Він розробив спеціальну дієту та проводив спостереження за пацієнтом.