1922 – У будинку на початку вулиці Семенівської (у радянський період ця вулиця носила ім’я Героя Радянського Союзу Григорія Івановича Шелушкова) розмістилась транспортна початкова школа №17.
Будинок нової школи збудований у 80-х роках XIX ст. власником заводу “Прогрес” Леопольдом Плахецьким. Після спорудження у Бердичеві кінно-залізничні дороги (конки), у цьому будинку розмістилась канцелярія трамвайної лінії, а поряд із нею, з південного боку, побудували трамвайний парк. Після громадянської війни та становлення радянської влади будинок націоналізували та передали під навчальний заклад.
Будинок не зберігся. Згодом навчальний заклад реорганізують у середню школу №10, відому нині як Бердичівська експериментальна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10.
1926 – У щойно створений у приміщеннях кармелітського монастиря історичний музей від мешканця Бердичева Є. Рудмана надійшло 64-и примірники різних рукописів ХVІІІ-ХІХ ст. польською та російською мовами, та ще декілька друкованих документів.
Ці рукописи стали цінними музейними експонатами кармелітанської експозиції музею.
2003 – У місті Ашдод (Ізраїль), що на березі Середземного моря, відбулась зустріч ветеранів машинобудівного заводу “Прогрес”, які на цей час проживали в Ізраїлі.
Організатор зустрічі – Яків Семенович Болтак, колишній начальник механоскладального цеху. На зустріч прибуло більш як 100 колишніх працівників, серед них Яків Бломберг, Леонід Кузнєцов, Мая Ресман, Гарик Бунчик, Олена Каплун, Альберт Винопал та багато інших бердичівлян, що віддали рідному заводу десятки років свого життя.