10 листопада

1630 – Цього дня єпископ Київський Богуслав Бокса Радошевський у містечку Чуднів затвердив рішення воєводи і генерального старости київського краю Януша Тишкевича.

Згідно рішення Тишкевич передав заснований ним у Бердичеві замок та земельну ділянку під костел та монастир Кармелітів Босих. На утримання монастиря та його ченців Януш Тишкевич одписав також Скраглівку (нині село в Бердичівському районі) та прибуток від своїх маєтків у сумі 1800 злотих щорічно.

Пройде всього чотири роки і 2 березня 1634 року – єпископ Київський Андрій Щолдський урочисто закладе в Бердичеві перший камінь у фундамент костелу, який дістане назву “Костел Непорочного Зачаття Святої Марії Діви, Святого Іоана Хрестителя, Архистратига Михаїла і Святого Іоана Євангеліста”.

При будівництві цього храму використали частину мурів і приміщень старого замку, засновником та власником якого був дід Януша Тишкевича – Василь Тишкевич.

1854 – Цього дня бердичівський міський землемір запропонував новий, другий за ліком проєкт герба міста Бердичева. Це було зумовлено тим, що у 1853 році згідно указу Сенату Російської Імперії на головних уборах поліції необхідно було розміщувати повітові герби.

Згідно проєкту міського землеміра на гербовому щиті об’єднали кадуцей (у римлян жезл оповісників волі богів, атрибут Меркурія – бога торгівлі), ріг достатку, коня та козака зі списом. “При составлении герба приняты в основание местные и общие о городе известия, как-от: отличие Бердичева от прочих городов, известного большою внутреннею и заграничною торговлею, которая и обозначена в гербе Меркуриевым жезлом и скачущей (бегущей) лошадью, изобилие местных плодов в городе, обозначенное рогом изобилия, и господствование над Бердичевом гетмана Палия – изображенное казаком, держащим в руке копье”.

На жаль, цей проєкт гербу Бердичева не був реалізований.

1940 – У Бердичеві зафіксовано землетрус силою п’ять балів, епіцентр якого знаходився у східній частині Карпатських гір (район Вранча, Румунія).

Потужність цього землетрусу була досить значною і відчувалась на великій території СРСР. Так, у Молдавії зафіксували поштовхи силою у 7 балів, у Москві цей землетрус мав силу у 3 бали за шкалою Ріхтера.

1977 – Рішенням Бердичівської міської Ради “за відданість Комуністичній партії Радянського Союзу, ратні подвиги в роки Великої Вітчизняної війни, велику громадську роботу, скромність, доброзичливість і любов до праці та з нагоди 70-и річчя з дня народження” полковнику у відставці, Герою Радянського Союзу Ривжу Всеволоду Езуповичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Всеволод Ривж народився в м. Козлові (нині Мічурінськ Тамбовської області, РФ), із 1948 року проживав у Бердичеві, командував механізованою бригадою. По звільненні у запас працював на підприємствах міста, займався громадською роботою – член комітету сприяння офіцерів запасу, член комітету інвалідів Великої Вітчизняної війни, тривалий час очолював міський штаб “Зарница-Орленок”, член штабу Всесоюзного походу по місцях революційної, бойової і трудової слави радянського народу.

1998 – У зв’язку зі скрутним економічним становищем та неможливістю подальшого утримання бердичівське шкіроб’єднання ім. Ілліча передало свій дитячий садок №4 “Теремок”, збудований у 1988 році по вулиці Жовтневій, 11 (нині вулиця Святої Покрови), на баланс міської громади – у розпорядження міським відділом освіти.

Будівлю дитячого садочка збудували у 1988 році силами будівельної дільниці шкіроб’єднання ім. Ілліча, і розрахований дитсадок на утримання 240 дітей. На цей час заклад мав назву “Теремок”. У 2003 році дитячий садок пройшов державну атестацію і отримав статус Дошкільного навчального закладу №4 загального розвитку художньо-естетичного напрямку з групами компенсуючого типу. Наступного року заклад змінив назву на нову – “Берегиня”.

2009 – У рамках відзначення Дня вшанування пенсіонерів та ветеранів органів внутрішніх справ (свято встановлене наказом МВС України) на стіні будинку міського відділу внутрішніх справ по вулиці Дзержинського, 67 (нині вулиця Героїв України), урочисто відкрито меморіальну дошку, присвячену працівникам органів внутрішніх справ. Напис на дошці: “Низький уклін працівникам органів внутрішніх справ, які склали свої голови захищаючи Батьківщину під час Великої Вітчизняної війни, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та виконанні службових обов’язків. Від ветеранів органів внутрішніх справ м. Бердичева. 10 листопада 2009 року”.

Цікаво, що саме 10 листопада в Радянському Союзі відзначали День радянської міліції, встановлений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1962 року. У незалежній Україні це свято відзначається в інший день – 20 грудня, коли 1990 року Верховна Рада прийняла Закон України “Про міліцію”.