10 вересня

1734 – Дефініторій Провінції, засідаючи у Загорі, вирішив підвищити Бердичівський вікаріат, прирівнявши його до пріорату та вибравши першим ігуменом отця Людвіга в ім’я Ісуса (Яна Торошовича).

На цей час чернеча спільнота монастиря Босих Кармелітів нараховувала семеро отців та кількох братів, а в околицях Бердичева знаходилось біля двадцяти костелів. Керівництво ордену дозволило ченцям тримати військову залогу, внаслідок чого Бердичівський кляштор став надійною фортецею, куди під час заворушень шляхта здавала на зберігання свої дорогоцінності.

1917 – За ініціативи меншовиків у Бердичеві розпочала свою роботу перша конференція соціал-демократів Південно-Західного фронту.

Під час обговорення питань суперечки між меншовиками й більшовиками загострилися, в результаті чого більшовики (22 делегати) покинули зал засідань і відкрили власну конференцію, яка проходила з 10 по 12 вересня. Вона затаврувала політику меншовиків, підкреслила загарбницький характер війни, висловилась за перехід влади до рук Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів, вказала на необхідність передачі поміщицьких земель селянам, надання неросійським національностям права на самовизначення.

1924 – Цього дня народилася Антоніна Яківна Соловйова (1924-2008) – учасник німецько-радянської війни.

У грудні 1943 року – січні 1944 року гвардії старшина медичної служби Антоніна Соловйова у складі 117-ї гвардійської стрілецької дивізії брала участь у звільненні Бердичева від німецьких загарбників. Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради народних депутатів №779 від 24 грудня 1998 року враховуючи особисті мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 року, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників Соловйовій Антоніні Яківні присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

1947 – У Бердичеві вперше після закінчення війни провели педагогічну виставку навчальних здобутків. Захід відбувся у міському педагогічному кабінеті за ініціативи завідуючого цим кабінетом тов. Ланіса.

2002 – На початку вересня на південній околиці міста зі сторони вінницької траси перед Елінгом відкрито оновлений в’їзний знак “Бердичів”.

Знак виготовлено працівниками бердичівських підприємств “Золотий ключ” та СП “Бересток”, допомогла якісним гранітом адміністрація Жежелівського гранкар’єру.

Даний знак давно потребував свого оновлення. Виготовлений за два десятиліття до того, він мав напис “Бердичев” на російській мові, що не відповідало сучасним вимогам. Також потребував косметичного ремонту фундамент знаку.