Home Історія Цей день в історії 1 червня

1 червня

1941
0
SHARE

1937 – У Бердичеві запрацювала дворічна партійна школа без відриву від виробництва. Крім історії ВКП(б), КП(б)У, ленінізму, питань поточної політики в програму школи включили також і такі предмети, як рідна мова і література, географія, математика. Це дає, за задумом партійного керівництва міста, можливість слухачам школи, поряд з піднесенням свого ідейно-політичного рівня, піднести також і знання з цих дисциплін.

Але подальша діяльність партійної школи показала її недостатню ефективність. Так, за 7 місяців її роботи історію ВКП(б) на “добре” засвоїли лише 6 учнів, на “задовільно” – 13, “погано” – 3. Великим гальмом роботи школи стали зриви занять – у жовтні та листопаді декілька днів заняття не проводились з причини неявки лектора.


1956 – У Житомирі в родині військовослужбовця народився Володимир Іванович Татарінцев – художник-аматор, член Бердичівської міської спілки вільних художників і народних майстрів «Вернісаж», майстер народної творчості.

Володимир Татаринцев з дитинства проживає у Бердичеві, навчався у середній школі №3, закінчив Воронезькео вище військово-авіаційне інженерне училище. Але вже у зрілому віці бере до рук пензлі та втілює мрію – стати художником.

Володимир татарінцев – активний учасник художніх виставок, які організовуються у Бердичеві. Нагороджений багатьма грамотами Українського фонду культури, Бердичівської міської ради та її виконавчого комітету.


1962 – Цього дня вийшов перший номер багатотиражної газети шкірзаводу ім. Ілліча, яка отримала назву “Іллічівець”.

Газета створена на громадських засадах, виходила двічі на місяць тиражем у 1000 екземплярів. До складу редакції входили голова правління заводського клубу Махонін, працівник відділу технічної інформації Борко, інженер Шайкевич та інші. У першому номері газети вміщено виступ начальника дубильного цеху Ольшанецького, в якому говориться про те, як колектив цеху бореться за почесне звання комуністичного. Надруковано також інформацію про життя шкірзаводівців та інше.


Відкриття монументу, 1 червня 1989 р. Фото В. Коржука.

1989 – У селі Мирославка Бердичівського району під час урочистого мітингу, що відбувся перед новою мирославською лікарнею (її збудували у 1987 році), відкрили пам’ятний знак на честь хірурга Російської імперії, анатома та педагога Миколи Івановича Пирогова (1810-1881).

Ініціаторами встановлення пам’ятника стали жителі села Мирославка та голова місцевого колгоспу Сергій Євгенович Горячий. Саме 1989 року виповнилося 125 років із підписання «Женевської конвенції» – першого документа міжнародного гуманітарного права.

На час свого встановлення пам’ятник являв собою бронзове погруддя видатного хірурга, встановлене на постаменті, виготовленому з граніту. На постаменті присвятний напис: «Пирогов Николай Иванович 1810-1881».

У 2003 році невідомі зловмисники намагалися вкрасти бронзове погруддя – його скинули з постаменту. З метою збереження пам’ятки працівники мирославської лікарні перемістили погруддя у приміщення лікарні, де воно зберігається понині. На сьогодні перед будівлею лікарні знаходиться лише постамент з присвятним написом.


1995 – Тиражем у 1000 екземплярів вийшов перший номер уже самостійної газети “Mozaika Berdyczowska” (до цього вона виходила як додаток до міськрайонної газети “Земля Бердичівська”).

У зверненні “До читачів” редактор газети, голова Бердичівського осередку Спілки поляків України Фелікс Пашківський так визначив головні завдання газети: “Хочемо писати про Бердичів і район, про поляків, що тут живуть. Багато місця присвятимо проблемам освіти та духовного життя поляків на Україні“. Цього напряму вже з іншим головним редактором газети Ларисою Вермінською видання чітко дотримується і нині.


2008 – Цього дня згідно рішенням Бердичівської міської ради №408 від 06.03.2008 р. припинив своє існування міжшкільний навчально-виробничий комбінат, що займав комплекс будівель по вулиці Красіна, 20 (нині вулиця Мостова).

Будинок, в якому знаходився міжшкільний навчально-виробничий комбінат.

Комбінат відкрив свої двері для учнів міста у 1976 році і розмістився в приміщеннях колишньої восьмирічної школи №13. Комбінат став першим навчальним закладом такого типу в Житомирській області, де учні опановували основи семи професій. Але у нових ринковим умовах незалежної України потреба у навчально-виробничому комбінаті поступово відпала – у місті на той час діяло чотири різнопрофільних професійно-технічних заклади, які забезпечували безкоштовну профорієнтаційну та професійну підготовку випускників школи ІІ та ІІІ ступенів, а також три автошколи.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here