Додому Історія Цей день в історії 1 серпня

1 серпня

281
0
ПОДІЛИТИСЬ
Семен Палій
(Семен Гурко; 1640 — 18 січня 1710).

1704 – За розпорядженням гетьмана України Івана Мазепи та за згоди російського урядовця Ф. Головіна був схопленим та заточений до Бердичівського підземелля полковник Семен Палій (справжнє ім’я — Гурко Семен Пилипович) – керівник українського правобережного козацтва, який протягом 1702-1704 років разом полковником Самійлом Самусем очолював повстання на Київщині, Брацлавщині, Поділлі й Волині проти панування Польщі (“друга Хмельниччина”).

Приводом для арешту стало те, що Семен Палій не виконав вимоги царя Петра I щодо звільнення усіх зайнятих козацтвом міст, захоплених у ході повстання на Правобережній Україні, на користь польського короля Августа ІІ Саксонського. На рішення щодо арешту вплинуло також і те, що Семен Палій мав контакти з прихильниками шведського короля Карла ХІІ – коронним підстолієм Юрієм Любомирським та литовським гетьманом Казимиром Сапєгою.

Будинок у Бердичеві, в якому заарештували Семена Палія (не зберігся).

1877 – У Бердичеві відкрилось 2-класне початкове єврейське училище. Воно було розраховане на навчання 200 учнів. Та навіть такої кількості учнівських місць було недостатньо для міста, що мало більш як 70-тисячне населення. Тому родинам з невеликим достатком приходилося віддавати своїх дітей на навчання до Житомира та Немирова, а достатньо забезпеченим – до Києва, Одеси, Варшави.


1922 – У Бердичеві на підставі “Положення про єдину трудову школу”, прийнятого керівництвом радянської України, закінчилася реорганізація (реформація) міських шкіл. Результатом реорганізації стало перетворення навчальних закладів на Єдині трудові школи. Мета проведеної реорганізації – “…следует раз и навсегда порвать со старой школой, которая при НЭПе начала оживать благодаря стремлению буржуазных групп влиять на школы путем введения платы за обучение или открывая частные школы”. У ході цих дій у Бердичеві залишили 14 шкіл, серед яких 6 українських, 4 єврейські, 2 польські та 2 російські школи. 123 вчителі навчало 4035 учнів, а на кінець відбудовчого періоду кількість учнів зросла до 4752, вчителів – до 167.

Навчання у трудових школах передбачалося з восьмирічного віку. При кожній школі була організована підготовча група для учнів віком 7 років, метою якої було надання можливості всім дітям отримати дошкільне виховання. Всі трудові школи вважалися семикласними і вони користувалися однаковими правами та розподілом майна.


1934 – У Бердичівській педагогічній школі, що розташована по вулиці Карла Лібкнехта (сучасний педагогічний коледж по вулиці Європейській), відкрито новий відділ – дошкільного виховання дітей.


2000 – На телефонній мережі Бердичева місцевим підрозділом національного телекомунікаційного оператора ВАТ “Укртелеком” уведено в дію обладнання похвилинного обліку місцевих розмов (АПОР) для абонентів телефонних станцій АТС-2, АТС-3, ПСК-29, а ще через місяць — для абонентів АТС селища Гришківці. Бердичів став першим серед міст Житомирської області, в якому Укртелеком розпочав надання даної послуги. До цього часу тривалість усіх місцевих телефонних розмов не обліковувалась та не тарифікувалась.


Регіони, де можна було спостерігати сонячне затемнення 1 серпня 2008 року.

2008 – Цього дня жителі Бердичева могли спостерігати часткове сонячне затемнення, пік якого прийшовся на 13 год. 07 хв. Впродовж сонячного затемнення диск Сонця був закритий супутником Землі Місяцем на 39%.

Сонячне затемнення 1 серпня 2008 року — повне сонячне затемнення, величиною в 1,039, яке можна було спостерігати на території Канади (територія Нунавут), Гренландії, Росії (Сибір), на заході Китаю та Монголії та на сході Казахстану. На території України затемнення було частковим з максимальною величиною 0.4440 у Луганську.

Найбільшою зоною, де можна було спостерігати сонячне затемнення був Сибір. “Столицею затемнення” стало місто Новосибірськ, де величина затемнення склала 1,019.


logo Live FM2009 – У Бердичеві в тестовому режимі розпочала трансляцію своїх радіопрограм перша суто місцева радіостанція, що отримала назву “Live FM”. Радіостанція працює в ультракороткохвильовому діапазоні на частоті 102,0 МГц. Редакція нової радіостанції розмістилась на другому поверсі будинку по вулиці Леніна, 11 (нині вулиця Житомирська), антенно-передавальний комплекс – на даху будинку по вулиці Соборній, 9.


У кардіологічному відділенні (зліва на право): старша медична сестра кардіологічного відділення С.В. Михнюк, завідуюча відділенням Л.І. Яроцька, голова правління “Лікарняна каса міста Бердичева” В.І. Припутницький, хвора Т.О. Зелінська. Фото Віктора Коржука, 2002 р.

2012 – У Бердичеві ліквідована неприбуткова організація взаємодопомоги “Лікарняна каса міста Бердичева”. Організована у лютому місяці 2001 року, Лікарняна каса мала на меті вирішення питань з забезпеченням медичними препаратами та оплати послуг медичних організацій у разі звернення її членів до лікарняних установ міста Бердичева.

У перші роки своєї діяльності організація нараховувала до 10 тисяч членів. Але з часом їх кількість почала поступово зменшуватись. Це привело до зменшення коштів, які каса могла виділяти на забезпечення хворих ліками. Також немалу роль у долі Лікарняної каси Бердичева зіграла інша аналогічна організація – Лікарняна каса Житомирської області, в яку почало переходити все більше бердичівлян.

Наприкінці своєї діяльності Лікарняна каса міста Бердичева нараховувала всього 1720 членів, яким у зв’язку з ліквідацією організації запропонували перейти до Лікарняної каси Житомирської області.

Головою правління Лікарняної каси та незмінним її керівником на протязі всього часу був Василь Іванович Припутницький – колишній лікар-хірург, завідуючий відділенням Центральної міської лікарні, Почесний громадянин міста Бердичева.


Урочисте відкриття Алеї пам’яті.
Фото Юрія Мельника.

2017 – Цього дня на закритому для поховань кладовищі по вулиці Пушкіна, 105, відбулась урочиста церемонія відкриття Алеї пам’яті – упорядкованої пішохідної доріжки, яка починається біля центрального входу до кладовища та веде до давньої могили настоятеля костелу Святої Варвари Едмунда Бернатовича.

Церемонія відкриття зібрала чималу кількість людей. Були присутні і представники католицького духовенства: настоятель Бердичівського Санктуарію отець Рафаїл Мишковський, отець-кармеліт Павло Ферко та інші. Церемонію перерізання стрічки провели Рафаїл Мишковський та депутат Бердичівської міської ради Юрій Сокальський, після чого Алея пам’яті була освячена. Закінчився захід спільною молитвою біля могили настоятеля костелу Святої Варвари Едмунда Бернатовича.

Освячення Алеї пам’яті.
Фото Юрія Мельника.

Алея пам’яті стала результатом реалізації проекту “Могилу прадіда врятуй від забуття” в рамках програми “Бюджет участі”, вперше започаткованої депутатами та громадою міста саме цього року. На реалізацію програм, обраних громадою та затверджених депутатами міської ради виділяється 100 тис. грн. Автором та натхненником проекту “Могилу прадіда врятуй від забуття” став депутат Юрій Сокальський – голова “Польського Радіо Бердичів”, член Правління Спілки Поляків України.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here