Home Новини Ікона Матері Божої Бердичівської розкриває свої таємниці

Ікона Матері Божої Бердичівської розкриває свої таємниці

5507
0
SHARE

16 липня виповнилась чергова річниця коронації ікони Матері Божої Бердичівської – чудотворної ікони, головної католицької святині України, а також головної святині Полісся. З цієї нагоди до Бердичева прибудуть численні паломники, щоб вклонитись святині, просячи собі та рідним миру, здоров’я, достатку та Божого натхнення у житті.

Попри тривалий період релігійного поклоніння та наукового вивчення, ікона Матері Божої Бердичівської й досі зберігає свої таємниці, розкриття яких буде цікавим як віруючим, так і пересічним городянам. Розповідь про деякі з них читайте нижче.

Коли з’явилась ікона Матері Божої Бердичівської?

Чіткої відповіді на це запитання немає. Джерела вказують, що ікону Матері Божої Бердичівської власник містечка та навколишніх земель Януш Тишкевич (1590-1649) подарував костелу Непорочного Зачаття Святої Марії Діви, Святого Іоана Хрестителя, Архистратига Михаїла і Святого Іоана Євангеліста, який збудували в Бердичеві, під час освячення храму 22 липня 1642 року.

За переказами, ікона здавна зберігалась у родині Тишкевичів до часу її передачі храму. Отже, вірогідно ікона на момент своєї загибелі мала вік не менше чотирьох століть (якщо прийняти на віру той факт, що вона загинула у пожежі в липні 1941 року). Але хто її створив та коли – залишається невідомим понині.

Що означає акт коронації ікони?

У Римо-Католицькій Церкві короновані ікони — це ікони, відзначені особливим актом коронації як найшанованіші, Чудодійні ікони Богородиці. Літургійний акт коронування здійснює Папа або делегований єпископ. Освячені корони називаються папськими або римськими. На сьогодні в Україні існує лише шість коронованих ікон, серед них і бердичівська ікона Матері Божої.

Скільки разів коронували ікону Матері Божої Бердичівської?

Вперше ікону Матері Божої Бердичівської коронували 16 липня 1756 року. О дев’ятій годині ранку апостольський промотаріус зачитав коронаційний декрет, і під звуки фанфар єпископ Київський Каєтан Солтик наклав корони на чола Божого Дитятка та Марії. На жаль, 1831 року корони викрали. Замість них суддя Липовецького повіту Йосип Здяховський (окремі джерела вказують його ім’я як Jozef Zdzitowiecki) виготовив нові корони, які в 1844 році посвятив та наклав отець-єпископ Михайло Півніцький. Але згодом ці корони також вкрали і 6 червня 1854 року, майже на 100-річчя першої коронації, єпископ Каспар Боровський в чергове укоронував ікону.

Отже, оригінальну ікону коронували тричі (двічі папським декретом, один раз – єпископським). Але якщо врахувати коронацію ікони, яку виготовила художниця-реставратор Божена Муха-Совінська взамін втраченої у вогні в 1941 році, то загалом відбулось чотири коронації ікони Матері Божої Бердичівської.

Щодо кількості ікон Матері Божої Бердичівської.

З викладеного вище читач може зробити висновок, що всього на світі існувало (чи існує) дві ікони Матері Божої Бердичівської – оригінальна (Тишкевичева, вірогідно втрачена у 1941 році) та її копія, створена Боженою Муха-Совінською у 1991 році. Останню й освятив 9 червня 1997 року особисто Святіший Отець Іван Павло ІІ у костелі Святої Ядвіги у Кракові (Польща). Ця ікона нині знаходиться в головному храмі, і саме до неї нині щороку звідусіль йдуть тисячі паломників.

Ікона Матері Божої Бердичівської.
Музей української ікони, Радомишльський замок.

Але мало кому відомо, що до появи та освячення ікони, створеної Боженою Муха-Совінською, у бердичівському храмі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії деякий час перебувала… ще одна копія ікони Матері Божої Бердичівської! 8 грудня 1991 року відбулось перше після 65-річної перерви богослужіння, під час якого о. Бенінгус Ванат, провінціал Польської провінції Ордену Кармелітів Босих, посвятив копію ікони Матері Божої Бердичівської авторства сестри Ксаверії Камоцької, кармелітки від Дитяти Ісуса, написану для о. Каєтана Фурманіка. Ікону привезли до Бердичева з Пьотрковіц, що поблизу Кельц (Польща) як тимчасову заміну втраченої ікони. Нині вона зберігається у кармелітському храмі.

Та й це ще не все. Насправді, ікон Матері Божої Бердичівської не три, а значно більше! Ще за часів існування оригіналу іконописці виготовили декілька копій ікони Матері Божої Бердичівської, які розійшлися світом. Ці копії нині представлені як у діючих храмах, так і в музеях та приватних колекціях. Найбільше їх – у сусідній з нами Польщі.

Та й нині бердичівську ікону копіюють кращі митці-ікономалярі сучасної України. У 2007-2009 роках Бердичівську чудотворну ікону дуже гарно змалювали сучасні українські мистці: 2007 року – Андрій Дем’янчук, 2008 року – три майстри сакрального мистецтва Сергій Булко, Ігор Орищак та Ігор Леськів (спільний твір усіх трьох); 2009 року – ікономаляр із Прикарпаття Василь Стефурак. Усі три нові копії близькі до Тишкевичевого оригіналу, але в деталях мають багато особистісного: у колориті, декорі, трактуванні тла, змалюванні корон, шляхетній витонченості малярства, застосуванні сучасних варіантів давніх стилів – ренесансу, бароко, класицизму.

Цю ікону вшановують лише в Римо-Католицькій Церкві?

Ікона Матері Божої Бердичівської (початок XIX ст.), яка зберігається в Державному музеї історії релігії, РФ.

Історично так склалось, що ікону Матері Божої Бердичівської вшановують як в Римо-Католицькій, так і в Православній Церкві. Більш того, ікона Матері Божої у православ’ї має таке ж широке розповсюдження, як і оригінал.

Наприклад, у храмі архістратига Михаїла станиці Мартанської (Краснодарський край, РФ) зберігається ікона початку XIX ст., підписана як “Изображение чудотворныя иконы Божией Матери Берди[е]синская”. Ще три ікони представлені в музеї історії релігії в Санкт-Петербурзі (РФ). Їх доставили сюди у 30-х роках ХХ століття з храмів Ленінграду. Ці ікони створені у середині ХVIII – початку ХХ століть, на одній із них є напис, який засвідчує, що це “образ Пресвятої Богородиці Бердичівської”.

Ікона Матері Божої Бердичівської в Свято-Миколаївському соборі УПЦ МП, липень 2018 р.

Зберігаються копії ікони Матері Божої Бердичівської і в бердичівських православних храмах! Нині Свято-Миколаївський собор УПЦ Московського Патріархату має ікону, створену також бердичівлянином – художником Мирославом Ясельським. Цей варіант має деякі відмінності від оригіналу – у центрі образ Божої Матері Бердичівської з Божим Дитятком, з двох сторін лики Святих: благовірного князя Олександра Невського та Великомученика Георгія Побідоносця. Про події, що передували її появі, та про історію її створення читайте у наших наступних розповідях.

Свято-Преображенський храм УПЦ Київського Патріархату також має власну ікону Матері Божої Бердичівської. Її створив бердичівський художник Микола Яцюк на замовлення старости Свято-Преображенського храму Чабана М.А. і подарована ними храму в рік 20-річчя його заснування (1997). Більш того, ця Церква має в Бердичеві й відповідний храм – храм святої ікони Матері Божої Бердичівської! Правда, відповідної ікони у храмі поки що немає.

Ось таку розлогу історію на сьогодні має ікона Матері Божої Бердичівської, шанована як католиками, так і православними. І з кожним роком з’являються все нові й нові її копії, розходячись світом та прославляючи святиню та місто, де вона несе вірянам мир та Божу благодать.

Анатолій Горобчук.


Копія ікони Матері Божої Бердичівської, що зберігається в Свято-Преображенському храмі УПЦ КП, липень 2018 р.
Ікона Пресвятої Богородиці “Бердичівська”.
Кінець XVIII – початок XIX ст., 29.2 х 24.1 см, дерево, ґрунт, масло, позолота.
Богоматір Бердичівська.
Патріарше подвір’я с. Ісаково (Московська обл., РФ). музей Ікон Божої Матері.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here